Відмінності між версіями «Гусарин»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гусарин, -на, '''''м. ''Гусаръ. ''Не вернувся із походу гусаринмоскаль. ''Шевч. 487. | '''Гусарин, -на, '''''м. ''Гусаръ. ''Не вернувся із походу гусаринмоскаль. ''Шевч. 487. | ||
| + | Те саме, що гусар. Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 17). | ||
[[Категорія:Гу]] | [[Категорія:Гу]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Те саме, що гусар. Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 17). | ||
| + | |||
| + | Гусари (угор. huszár), однина гуса́р[1], заст. гуса́рин[2] — кавалерія (кіннота) в угорській, польській, російській та деяких інших арміях в XVI — поч. ХХ століття, що носила форму на угорський зразок. | ||
| + | |||
| + | Слово «гусари» походить з угорської мови, де huszár означає «солдат легкої кінноти», «гусар». Воно запозичене через серб. хусар/husar від візантійського χονσάριος («розбійник, розвідник»)[3]. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gusarin.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gusarin2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gusarin3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gusarin4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghusaryn | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 11:02, 18 листопада 2019
Гусарин, -на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусаринмоскаль. Шевч. 487. Те саме, що гусар. Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 17).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Те саме, що гусар. Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 17).
Гусари (угор. huszár), однина гуса́р[1], заст. гуса́рин[2] — кавалерія (кіннота) в угорській, польській, російській та деяких інших арміях в XVI — поч. ХХ століття, що носила форму на угорський зразок.
Слово «гусари» походить з угорської мови, де huszár означає «солдат легкої кінноти», «гусар». Воно запозичене через серб. хусар/husar від візантійського χονσάριος («розбійник, розвідник»)[3].
Ілюстрації
|
|
|
|
