Відмінності між версіями «Чепурно»
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1651243.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2615243145.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36152435676543.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6153423994.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/oberezhno Словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 00:15, 18 листопада 2019
Чепурно, нар. Аккуратно, опрятно, красиво, хорошо. Левиц. І. 331. Ум. Чепурненько, чепурне́сенько. Стара бабуся одягнена чепурненько. Левиц. І. 172. Шия ж білесенька, білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана. Кв. Вклонилось і привітало мене чепурненько. МВ. І.
Зміст
Сучасні словники
Чепурно - ГАРНО. 1. Присл. до гарний 1, 2. - Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Гл., Вибр., 1957, 323); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, яку нас на Україні (Довж., І, 1958, 69).
2. у знач. присудк. сл. Означає схвалення чого-небудь або несхвалення, іноді з відтінком іронії. [Іван:] Ось я бачу - дівчата не всі тут, се не гарно! (Вас., III, 1960, 15); - Сьогодні найнялася, сьогодні й одійдеш. Це гарно! А що за тебе скажуть люди? (Н.-Лев., II, 1956, 50).
3. у знач. присудк. сл. Про почуття приємності, задоволення, яке відчуває хто-небудь. Гарно мені й приємно (Н.-Лев., III, 1956, 304); Вутанька бреде, все далі заглиблюючись в ліс, і так гарно, лоскітно їй усій, аж засміятися хочеться (Гончар, II, 1959, 252).
ОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 85); Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний (Марко Вовчок, I, 1955, 310);
Який робиться, здійснюється обдумано, обачливо, з урахуванням можливої небезпеки. Майор пильно стежив за обережними, точними і чіпкими ривками Черниша вверх по камінню (Олесь Гончар, III, 1959, 100);
Стриманий, нервучкий у рухах, поведінці. Тихцем ступали обережні коні, Нашоршившись на шуми польові (Микола Бажан, Роки, 1957, 227); Коли йшла [Неля] містечком, струнка, з замріяними очима, обережна в кроці, наче несмілива, то її скромність здавалася кокетством (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 348);
Який робиться, здійснюється без зайвої різкості; слабкий; стриманий, тихий (про рухи, звуки і т. ін.). Приглушені, обережні кроки з садка перервали Дмитрові думки (Део пяк, Вибр., 1947, 190); Біля скирти соломи.. чувся обережний шелест, який то затихав, то появлявся знову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 28).
2. Який дбайливо, розумно поводиться з чим-небудь. Хоч я дуже обережний, а гроші летять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267);
Який тактовно, делікатно поводиться, обходиться з ким-небудь. [Галя:] Бач, Дуню, яка ти не обережна: он Луку Семеновича образила (Панас Мирний, V, 1955, 148); Дівчина оступилась, і потрібна дуже тверда і обережна рука, щоб підтримати її (Олесь Донченко, V, 1957, 483);
Стриманий, неквапливий у висновках, оцінках і т. ін. Найобережніші вчені просто вказували на зв'язки.. слов'янських мов з «східними» мовами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 133).
ОБЕРЕЖНО. Присл. до обережний. Підходили [селяни] обережно, приглядаючись і прислухаючись — чи немає часом якоїсь пастки (Андрій Головко, II, 1957, 346); Всі входили в хату обережно, сиділи поважно — ніхто не всміхнеться; розмова тиха (Марко Вовчок, I, 1955, 154); Узяв [Арсен] до рук скрипку й обережно заграв (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 281); Малайка.. розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 62); — Ти поговори з Лідою Шепель. Обережно, тактовно, ти знаєш — як (Олесь Донченко, V, 1957, 470); Він обережно відповідав на мої запитання (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 43).