Відмінності між версіями «Добротливий»
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87652431.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:654322992.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:39996.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:009354.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/dobrodushnyj Словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 23:55, 17 листопада 2019
Добротливий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
Зміст
Сучасні словники
ДОБРОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що добродушний. Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 176); Знехотя, з удавано добротливим буркотінням рушив Повчанський до комори (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85).
ДОБРОДУ́ШНИЙ, а, е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей і до всього навколишнього. Добродушний був шинкар, Ще добріша в нього жінка (Іван Франко, XII, 1953, 160); — Повернімося ввідси додому, синку? — спитала вона в свого добродушного хлопчика (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 49);
Який виражає добродушність; власт. людині, що лагідно, приязно ставиться до всіх. Новий учитель, Яків Малинка, гнучкий.. хлопець з добродушним, трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (Степан Васильченко, I, 1959, 135); Добродушний тон цехмістра трохи заспокоїв Шнейдера (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 200).
Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне. Протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її правдиво щасливою. З цього приводу Святий Августин у своїх Сповідях писав:
«Наше серце, Господи, є невгамовним до часу, коли воно знайде відпочинок у Тобі» (Книга 1. гол. 1). Бажання добра, яке б зробило людину щасливою, не є чисто гіпотетичним бажанням, це вроджена основа в самій людській природі, а природа є постійною і стабільною, знаходиться в усіх людях, в усіх місцях, в усіх часах. Крім того, це бажання належить самій природі волі людини, яка є аперитивним членом, що має універсальне добро за ціль.
Ілюстрації
|
|
|
|
