Відмінності між версіями «Одіг»
(Створена сторінка: '''Одіг... '''Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще см. отъ '''Відігнати '''до '''Відігратися. ''' [[Категорія...) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Одіг... '''Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще см. отъ '''Відігнати '''до '''Відігратися. ''' | '''Одіг... '''Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще см. отъ '''Відігнати '''до '''Відігратися. ''' | ||
[[Категорія:Од]] | [[Категорія:Од]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''ОДІГ'''... див. відіг...; напр.: одігнати, одігнути, одігрівати і т. ін. див. відігнати, відігнути, відігріватися і т. ін. | ||
| + | |||
| + | '''ВІДГАНЯТИ''', яю, яєш, рідко ВІДГОНИТИ, ню, ниш, недок., ВІДІГНАТИ, віджену, женеш; мин. ч. відігнав, гнала, ло; док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь. Од каюка [перевізник] всіх одганяє (Іван Котляревський, I, 1952, 131); Вискочило із-за кущів [щеня].. Вдарилась Настя об поли. — Жучок! — кинулася вона його одгонити (Степан Васильченко, I, 1959, 222); Вже й стріли всі вийшли, нічим було відганяти татар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 484); Вибігли за село, якісь люди стоять. Не питали, а кинулись бити. Били на смерть, куди попало, аж поки не одігнали (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); — Вовків недавно відігнали собаки, — жаліється пастух (Олесь Донченко, I, 1956, 112); | ||
| + | // Переміщати, захопивши що-небудь своєю течією, рухом (про воду, вітер і т. ін.). — Не дощем, видно, той човен одігнало, бо догори дном плаває, — каже, вертаючись, Карпо (Панас Мирний, I, 1954, 312). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Намагатися позбутися чого-небудь (про думки, спогади тощо). Стадницький одганяє від себе видіння минувшини, люто б'є ногами коня, і повертає на шлях (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 51); Удовенко відганяє від себе осоружний страх (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 35); Коли йому молодиці радили, щоб ще раз женився, він тілько рукою махав, немов хотів зовсім відігнати від себе сю думку (Іван Франко, II, 1950, 204); | ||
| + | // Позбавляти чого-небудь. Ранній вітер, тихий і свіжий,.. одганяв дрімоту од очей і навівав милі думки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 187); Зайнявся ранок; кроками своїми Від мене сон легкий він відігнав (Максим Рильський, Братерство, 1950, 62). | ||
| + | |||
| + | 3. Гнати куди-небудь (про тварин). — Мотре! .. видій корову та оджени вівці до череди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); — Закидай пшоно, а я піду оджену волів до воловика (Любов Яновська, I, 1959, 426). | ||
| + | |||
| + | 4. спец. Добувати що-небудь шляхом перегонки. Відігнати скипидар із смоли. | ||
| + | |||
| + | '''ВІДІГРАВА́ТИСЯ''', раюся, раєшся, недок., ВІДІГРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Вигравати партію після програшу. Вчора виграв Котигорошок, і сьогодні Юрко намірився відігратися будь-що-будь (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 84). | ||
| + | |||
| + | 2. на кому—чому, перен., розм. Легко виходити зі скрутного становища хитрощами, обманом. Лукавий Доброслав і тут хотів відігратися на іншому, хотів обдурити Данила, гадав звести наклеп на Григорія (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 499). | ||
| + | |||
| + | 3. з ким, перен., розм. Мати місце, відбуватися. Тихо й незамітно відігралася з ним буденна трагедія (Ольга Кобилянська, II, 1956, 92). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8765431.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2876543.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7652433.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:654334.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/vidighravatysja Словник] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 23:46, 17 листопада 2019
Одіг... Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще см. отъ Відігнати до Відігратися.
Зміст
Сучасні словники
ОДІГ... див. відіг...; напр.: одігнати, одігнути, одігрівати і т. ін. див. відігнати, відігнути, відігріватися і т. ін.
ВІДГАНЯТИ, яю, яєш, рідко ВІДГОНИТИ, ню, ниш, недок., ВІДІГНАТИ, віджену, женеш; мин. ч. відігнав, гнала, ло; док., перех.
1. Силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь. Од каюка [перевізник] всіх одганяє (Іван Котляревський, I, 1952, 131); Вискочило із-за кущів [щеня].. Вдарилась Настя об поли. — Жучок! — кинулася вона його одгонити (Степан Васильченко, I, 1959, 222); Вже й стріли всі вийшли, нічим було відганяти татар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 484); Вибігли за село, якісь люди стоять. Не питали, а кинулись бити. Били на смерть, куди попало, аж поки не одігнали (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); — Вовків недавно відігнали собаки, — жаліється пастух (Олесь Донченко, I, 1956, 112); // Переміщати, захопивши що-небудь своєю течією, рухом (про воду, вітер і т. ін.). — Не дощем, видно, той човен одігнало, бо догори дном плаває, — каже, вертаючись, Карпо (Панас Мирний, I, 1954, 312).
2. перен. Намагатися позбутися чого-небудь (про думки, спогади тощо). Стадницький одганяє від себе видіння минувшини, люто б'є ногами коня, і повертає на шлях (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 51); Удовенко відганяє від себе осоружний страх (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 35); Коли йому молодиці радили, щоб ще раз женився, він тілько рукою махав, немов хотів зовсім відігнати від себе сю думку (Іван Франко, II, 1950, 204); // Позбавляти чого-небудь. Ранній вітер, тихий і свіжий,.. одганяв дрімоту од очей і навівав милі думки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 187); Зайнявся ранок; кроками своїми Від мене сон легкий він відігнав (Максим Рильський, Братерство, 1950, 62).
3. Гнати куди-небудь (про тварин). — Мотре! .. видій корову та оджени вівці до череди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); — Закидай пшоно, а я піду оджену волів до воловика (Любов Яновська, I, 1959, 426).
4. спец. Добувати що-небудь шляхом перегонки. Відігнати скипидар із смоли.
ВІДІГРАВА́ТИСЯ, раюся, раєшся, недок., ВІДІГРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Вигравати партію після програшу. Вчора виграв Котигорошок, і сьогодні Юрко намірився відігратися будь-що-будь (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 84).
2. на кому—чому, перен., розм. Легко виходити зі скрутного становища хитрощами, обманом. Лукавий Доброслав і тут хотів відігратися на іншому, хотів обдурити Данила, гадав звести наклеп на Григорія (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 499).
3. з ким, перен., розм. Мати місце, відбуватися. Тихо й незамітно відігралася з ним буденна трагедія (Ольга Кобилянська, II, 1956, 92).
Ілюстрації
|
|
|
|
