Відмінності між версіями «Племіння»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й на...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. | '''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. | ||
[[Категорія:Пл]] | [[Категорія:Пл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''Тлумачення із "Словника української мови"''' | ||
| + | 1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9). | ||
| + | |||
| + | 2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3). | ||
| + | |||
| + | 3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:09736328.jpg|x240px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 20:47, 17 листопада 2019
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачення із "Словника української мови"
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).
Ілюстрації
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
