Відмінності між версіями «Чорнобривка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(о)
(о)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Тлумачення слова у сучасних словниках:
 +
Академічний тлумачний словник української мови:
 +
ЧОРНОБРИ́ВКА, и, жін. Та, що має чорні брови. Купив же я черевички своїй чорнобривці (Словник Грінченка); Ой піду я попід сад, чи не впаде сливка, Чи не вийде дівчинонька, моя чорнобривка (Коломийки, 1969, 143); Було що справді, а що снилось, Які моря перепливав! .. І темний гайок зелененький, І чорнобривка молоденька, І місяць з зорями сіяв, І соловейко на калині То затихав, то щебетав (Тарас Шевченко, II, 1963, 44); Замріявся юнак біля стенда, очей з чорнобривки не зводить, яка посміхається до нього з портрета, мов жива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 114).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 357.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 20:01, 17 листопада 2019

Чорнобривка, -ки, ж. 1) Чернобровая. Грин. III. 610. Купив же я черевички своїй чорнобривці. Чуб. III. 95. 2) Пт. Glareola malanoptera.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Академічний тлумачний словник української мови: ЧОРНОБРИ́ВКА, и, жін. Та, що має чорні брови. Купив же я черевички своїй чорнобривці (Словник Грінченка); Ой піду я попід сад, чи не впаде сливка, Чи не вийде дівчинонька, моя чорнобривка (Коломийки, 1969, 143); Було що справді, а що снилось, Які моря перепливав! .. І темний гайок зелененький, І чорнобривка молоденька, І місяць з зорями сіяв, І соловейко на калині То затихав, то щебетав (Тарас Шевченко, II, 1963, 44); Замріявся юнак біля стенда, очей з чорнобривки не зводить, яка посміхається до нього з портрета, мов жива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 114). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 357.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання