Відмінності між версіями «Рівний»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рівний.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 17:30, 17 листопада 2019
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю. Чуб. V. 1034. 2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Левиц. І. 262. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка. Левиц. І. 112. 3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Ном. № 1019. Одного батька діти, та не рівні. Ном. № 9229. Ум. Рівненький, рівнесенький.
Зміст
Сучасні словники
РІ́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. // у знач. ім. рівне, ного, сер. Місцевість, місце без западин і підвищень. 2. Який не має викривлень, закрутів; прямий. // Який не має нахилу; стрімкий. / Який не має різких потовщень, розширень. / Стрункий, не сутулий (про людину, її поставу і т. ін.). / Який не має випуклостей (про лоб). // Який має правильну, без викривлень форму.
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураКрута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); Зокола стіни не рівні та білі, а брудні — аж чорні (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Приємно послухати казку про гори, коли мчиш отак степом, рівним, наче долоня, і нічого більше перед собою не бачиш... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 235); Місцевість, місце без западин і підвищень. Поспішали [коні] вперед добровільно, самі намагаючись швидше здолати крутизну і вибратись на рівне (Олесь Гончар, III, 1959, 428). Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354); В кінці рівної, як промінь, алеї.. горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац (Юрій Смолич, I, 1958, 57); Тоді вони [верби] були тоненькі, рівні, а тепер товсті, погнуті, в рижих дуплах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам'яними скелями та проваллям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 49); Зовнішні посилання |
