Відмінності між версіями «Тернослив»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
| − | ==Сучасні словники== | + | =='''Сучасні словники'''== |
| − | + | '''1. Плодове дерево або кущ, що б природним гібридом терну та сливи.''' У результаті [схрещування терну зі сливою] вивів [І. В. Мічурін] для Середньої Росії сорти: Терен солодкий, Терен десертний і Ренклод терновий.. У природі є ще й інший морозостійкий вид — родич сливи — тернослив (Юним мічурінцям.., 1955, 35); В першій декаді травня тут [на Дніпропетровщині] зацвітають барвінок, грицики, черешні, вишня, груша, тернослив (Літературна Україна, 15.VIII 1969, 4). | |
| − | ==Ілюстрації== | + | |
| + | '''2. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща.''' * У порівняннях. Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Іван Франко, V, 1951, 342). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 93. | ||
| + | == '''Що таке ''Тернослива'' ?''' == | ||
| + | '''Тернослива''' — великий листопадний кущ або невелике дерево, висота якого не перевищує 6 м, досить часто колюче. Молоді гілки коричневого кольору, протягом першого року помітно опушені, потім стають чорно-коричневими. | ||
| + | |||
| + | '''Листки''' мають зворотнеяйцеподібні або еліпсоїдні обриси, 3—8 см завдовжки і 2—4 см завширшки, звужуються до основи, із загостреним або притупленим кінчиком, оксамитні, потім оголюються, темно-зелені, із помітними прожилками. Край пластинки дрібнозубчастий. Черешки опушені Прилистки лінійні, загострені. | ||
| + | |||
| + | '''Квіти''' поодинокі або зібрані по 2—3 в суцвіття. Чашолисток продовгуватий. Пелюстки широкозворотнеяйцеподібні, білого кольору, з бузковими прожилками. Тичинок 20—25. Зав'язь оголена. Цвіте в квітні -травні, бджоли збирають нектар.[1] | ||
| + | |||
| + | '''Плід''' — яйцеподібна, загострена до одного кінця кістянка до 4 см в діаметрі, зеленого кольору, при дозріванні стає фіолетово-чорною. Ендокарпій майже гладкий. М'якоть жовто-зелена, соковита. | ||
| + | |||
| + | '''Батьківщина терносливи'''— Південно-Західна Азія і Південна Європа. Увійшла до культури вирощування від Далекого Сходу Росії до Центральної Європи та західної Франції. Вирощується як плодове дерево в Європі, Західній Азії, Індії, Північній Африці і Північній Америці. | ||
| + | |||
| + | =='''Ілюстрації'''== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Damson_plum_fruit.jpg|x340px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | == | + | =='''Медіа'''== |
| + | {{#ev:youtube|ZONyAtO9eXg}} | ||
| − | ==Джерела та література== | + | =='''Джерела та література'''== |
| + | http://sum.in.ua/s/ternoslyv | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0 | ||
| − | ==Зовнішні посилання== | + | =='''Зовнішні посилання'''== |
| + | http://sum.in.ua/s/ternoslyv | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 14:39, 17 листопада 2019
Тернослив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L. Анн. 275.
Зміст
Сучасні словники
1. Плодове дерево або кущ, що б природним гібридом терну та сливи. У результаті [схрещування терну зі сливою] вивів [І. В. Мічурін] для Середньої Росії сорти: Терен солодкий, Терен десертний і Ренклод терновий.. У природі є ще й інший морозостійкий вид — родич сливи — тернослив (Юним мічурінцям.., 1955, 35); В першій декаді травня тут [на Дніпропетровщині] зацвітають барвінок, грицики, черешні, вишня, груша, тернослив (Літературна Україна, 15.VIII 1969, 4).
2. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща. * У порівняннях. Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Іван Франко, V, 1951, 342). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 93.
Що таке Тернослива ?
Тернослива — великий листопадний кущ або невелике дерево, висота якого не перевищує 6 м, досить часто колюче. Молоді гілки коричневого кольору, протягом першого року помітно опушені, потім стають чорно-коричневими.
Листки мають зворотнеяйцеподібні або еліпсоїдні обриси, 3—8 см завдовжки і 2—4 см завширшки, звужуються до основи, із загостреним або притупленим кінчиком, оксамитні, потім оголюються, темно-зелені, із помітними прожилками. Край пластинки дрібнозубчастий. Черешки опушені Прилистки лінійні, загострені.
Квіти поодинокі або зібрані по 2—3 в суцвіття. Чашолисток продовгуватий. Пелюстки широкозворотнеяйцеподібні, білого кольору, з бузковими прожилками. Тичинок 20—25. Зав'язь оголена. Цвіте в квітні -травні, бджоли збирають нектар.[1]
Плід — яйцеподібна, загострена до одного кінця кістянка до 4 см в діаметрі, зеленого кольору, при дозріванні стає фіолетово-чорною. Ендокарпій майже гладкий. М'якоть жовто-зелена, соковита.
Батьківщина терносливи— Південно-Західна Азія і Південна Європа. Увійшла до культури вирощування від Далекого Сходу Росії до Центральної Європи та західної Франції. Вирощується як плодове дерево в Європі, Західній Азії, Індії, Північній Африці і Північній Америці.
