Відмінності між версіями «Пурх!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
'''ПУРХ''', виг.
 +
 
 +
'''1.''' Звуконаслідування, яке означає шум від крил птаха, що злітає. Чоловік зрадів, біжить у хату та до Марусі: — Голубко моя! А вона — пурх — і вилетіла голубкою в вікно (Укр.. казки, 1951, 158); Раптом — пурх! — щось важке, як куля, з писком вискочило з-під ніг Остапових (Коцюб., І, 1955, 340); Пурх! Горобець, швидко перебираючи крилами, стрімголов полетів, рятуючись від несподіваного нападу (Полт., Повість.., 1960, 472).
 +
 
 +
'''2.''' Уживається як присудок за знач. '''пу́рхати''', '''пу́рхнути'''. Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.. Я до неї ловити, — вона пурх! (Барв., Опов.., 1902, 352); Поставила [Галя] пташку на долоню, а вона тільки пурх і полетіла в яр (Коп., Подарунок, 1956, 63); — Коли ти постукав, вона знову — пурх до твоєї кімнати… А тобі назустріч вийшла припудрена, причепурена… (Шовк., Людина.., 1962, 433).
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 13:57, 17 листопада 2019

Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, вона: пурх! Г. Барв. 352.

Сучасні словники

ПУРХ, виг.

1. Звуконаслідування, яке означає шум від крил птаха, що злітає. Чоловік зрадів, біжить у хату та до Марусі: — Голубко моя! А вона — пурх — і вилетіла голубкою в вікно (Укр.. казки, 1951, 158); Раптом — пурх! — щось важке, як куля, з писком вискочило з-під ніг Остапових (Коцюб., І, 1955, 340); Пурх! Горобець, швидко перебираючи крилами, стрімголов полетів, рятуючись від несподіваного нападу (Полт., Повість.., 1960, 472).

2. Уживається як присудок за знач. пу́рхати, пу́рхнути. Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.. Я до неї ловити, — вона пурх! (Барв., Опов.., 1902, 352); Поставила [Галя] пташку на долоню, а вона тільки пурх і полетіла в яр (Коп., Подарунок, 1956, 63); — Коли ти постукав, вона знову — пурх до твоєї кімнати… А тобі назустріч вийшла припудрена, причепурена… (Шовк., Людина.., 1962, 433).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання