Відмінності між версіями «Укметити»

Поточна версія на 01:09, 17 листопада 2019

Укметити, -чу, -тиш, гл. = Укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.

Сучасні словники

ЗРОЗУМІТИ, ію. ієш, док., перех., без додатка і з спол. то.

1. Сприйняти розумом. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова, а звести їх докупи, зрозуміти, що вона казала, я не мала сили (Панас Мирний, IV, 1955, 345); Маруся відчула це веління, але не зрозуміла його. Щось прийшло. Живіше забурхала кров у жилах, око заблищало, хтось велів бігати, співати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 30); Подоба радісної усмішки освітила і Романове обличчя, хоча він, глухнучи, не все зрозумів, що сказала Люба (Михайло Стельмах, I, 1962, 466); Правильно сприйняти зміст чого-небудь висловленого, написаного і т. ін. [Річард:] Колего Брайд!.. Не слухає... розсердивсь! Не хотячи, образив я людину. Не зрозумів він... (Леся Українка, III, 1952, 101); — Наш уряд також поважає вас. — А ви? — А я ні. — Як — ні? Чому? Може, ви не зрозуміли запитання? Ви цілком свідомі себе? — Так (Олександр Довженко, I, 1958, 304); Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 165); Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла (Юрій Яновський, II, 1958, 91); Сприйняти ідею, виражену в якому-небудь художньому творі (літературному, музичному і т. ін.). Малюнок Ваш, спасибі, дістав. Він мені дуже подобається з декораційного боку, але символу Вашого ніяк не можу зрозуміти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 456); Сприйняти певну інформацію, передану технічними або іншими засобами (сигналом, умовним знаком і т. ін.). Вони сигналізували флагману, що наказ прийнято, що вони його зрозуміли і ждуть (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 55); Подивився Тарас на страшне поле бою.. і махнув хусткою. Зрозумів той знак Остап, що весь час стояв у засідці. — Панове-браття, батько кличе! (Олександр Довженко, I, 1958, 262); кого. Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого кимось. — Людмило Леонідівно, ви мене не так зрозуміли. Я ж не сказав, що роблю це. Я сказав: хочу (Андрій Головко, II, 1957, 489); — Далеко ви, товаришу Кульницький, заїхали.. Як можна розкидатись такими словами?.. — Побачив [Кульницький], що таки справді далеко заїхав, і спокійніше звернувся до Мірошниченка: — Ви не зрозуміли мене (Михайло Стельмах, II, 1962, 141); кого. Розгадати людину, її світогляд, логіку вчинків, стан і т. ін. [Мавка (спалахнула):] Так! хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Леся Українка, III, 1952, 231); — Ні, не можу я його зрозуміти, хоч він мій батько, — думав Оксен, дивлячись старому вслід. — То молиться в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 77); Уяснивши що-небудь, погодитися з чиїмись поглядами, бажаннями тощо; співчутливо поставитися до чийогось стану, настрою і т. ін. [Антоніо:] Маестро!.. Мій корабель до вашої послуги. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Леся Українка, III, 1952, 120); Він, як і всі, перед якими лише починають стелитися шляхи в життя, не може зрозуміти тих, що вже йдуть не під гору, а з гори і нічого доброго не знайшли у житті (Михайло Стельмах, I, 1962, 125).

Давати (дати) зрозуміти див. давати.

2. Сприйняти, витлумачити певним чином. Ястшембський звелів наймитові Микиті заперти браму й нікого не пускати у двір; але Микита зрозумів так його слова, щоб не пускати тільки чужих (Нечуй-Левицький, II, 1956, 67); Насамперед мушу зауважити, що ми зовсім не мали на меті взагалі зректися творів з життя селянського, як ви зрозуміли з нашого листа (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 244); Катря від несподіванки та подиву не знайшла відразу, що й відповісти. Докія Петрівна зрозуміла це як вагання, — умовляти стала (Андрій Головко, II, 1957, 193); Пояснити, оцінити як-небудь. Ось пісні мого серця — прийміть, я лиш так міг життя зрозуміти (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 33); Циганкуваті очі Тимка примружились. Сергій зрозумів його слова як шпильку під бік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341).

3. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, враховуючи певні ознаки і т. ін., здогадатися про щось. Щойно Владко, поглянувши довкола, побачив розсмішені обличчя і зрозумів, що діється (Іван Франко, VI, 1951, 171); Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 404); Він приходить до свідомості в санбаті, але ніяк не може зрозуміти, де він і що з ним (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 198); — Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 501); Сприймаючи що-небудь органами чуття, визначити, встановити його суть, місцеперебування і т. ін. Враз її збудив звук.. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Юрій Смолич, I, 1958, 84); Он захрипів деркач, а де — не зрозуміть: Як щука в Нвмані, він у траві біжить (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 61); Припала [Мар'яна] до вікна і знову почула схлипування. І тільки тепер зрозуміла, що це на хаті схлипував лелека (Михайло Стельмах, П. 1962, 294). Серцем зрозуміти — сприйняти не розумом, а відчуттям; відчути. Якби ти знав! Та се знання предавнє Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне... (Іван Франко, XI, 1952, 301).

4. Проникнути в суть чого-небудь, осмислити щось; збагнути. Тільки приїхавши та зобачивши, як тут люди живить, я зрозуміла ліпше галицькі справи та відносини (Леся Українка, V, 1956, 45); Зрозумійте психологію старості, юначе (Юрій Яновський, II, 1958, 22); Пізнати природу і закономірності якого-небудь явища. Нема завдання для свідомих робітників важливішого за те, щоб зрозуміти значення свого руху і точно пізнати його (Ленін, 20, 1950, 333); Тож як упевнились ми, що з нічого ніщо не постане, Тим надійніше, вірніше спроможемось ми зрозуміти, Звідки і з чого формуються речі, і як воно саме Все виникає (Микола Зеров, Вибр., 1966, 127); Знайти причину чого-небудь, пояснення чомусь. Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти не міг (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 12); — А-а, — усміхнувся Дорош, зрозумівши нарешті побоювання Сергія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 140).

5.Зробити висновок, підсумовуючи, зіставляючи, узагальнюючи і т. ін. Іван охоче оповідав про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він не так від панщини, як од лютої жінки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347); Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі Аму-Дар'ї (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 396); Зміркувавши, уяснити очевидність чого-небудь. Вчитель зрозумів: марна справа зараз перекопувати парубка (Михайло Стельмах, I, 1962, 439); Хотіла [Юля] запитати у матері, що то за хлопець, але потім — схаменулася і зрозуміла, що цього робити не можна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 231).

6.Пройнятися свідомістю чого-небудь, усвідомити. [Руфін:] Уперше зрозумів я, що як то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому з такого бою, де немає місця тому, хто стать під корогву не може... (Леся Українка, II, 1951, 383); Вона хоче, щоб і він це зрозумів, зрозумів радість праці й щоб він отак, у нічну годину, чуючи, як болять стомлені руки, як ниє спина, щоб мріяв він про радісну зустріч, про перемогу й щастя (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 153); Тільки тепер зі всією силою він зрозумів, що в нього є син... Побачив його перед собою таким, як намалювала [розповіла] Василинка (Михайло Стельмах, II, 1962, 78); Тепер я зрозумів, що таке сором (Іван Багмут, Опов., 1959, 8).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник

Зовнішні посилання