Відмінності між версіями «Гадюшник»
(Створена сторінка: '''Гадюшник, -ка, '''''м. '''''= Гадючник 3. '''«Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16. [...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гадюшник, -ка, '''''м. '''''= Гадючник 3. '''«Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16. | '''Гадюшник, -ка, '''''м. '''''= Гадючник 3. '''«Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16. | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Місце, де живуть гадюки; кубло гадюки. | ||
| + | Скупчення ворожих сил. | ||
| + | Низенькая землянка. | ||
| + | гадю́чник — багаторічна трав’яниста рослина родини розових; квітки білі, іноді рожеві, шестипелюсткові у золотистому суцвітті; цвіте в червні-липні; росте по всій території України на вологих луках, берегах річок і болотах; у народі вважають, що квітки рослини наділені великою силою, пильнують вроду, чари та розкішні принади красунь; у ніч на Купала дівчина «на порі» клала квітку рослини за пазуху, до кишені, за стрічку солом’яного бриля або залишала її на воротах чи на стежці, якою ходить парубок; вважалося, що запах рослини збуджує велике й пристрасне кохання, а по одруженні багато гарних і слухняних дітей. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадючник.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Землянка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадючник1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Звалища артилерійських снарядів, що, мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами\ | ||
| + | Доки минули цей розворушений гадючник — смугу повсталих колоній та хуторів — до краю вимучились всі, від командира до гуртоправа | ||
| + | В своєму гадючнику українські буржуазні націоналісти розпинали і обпльовували ім'я Шевченка, лили на нього потоки бруду,.. дико знущалися над його світлою пам'яттю | ||
| + | Викопав якийсь гадючник у землі. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 19:49, 16 листопада 2019
Гадюшник, -ка, м. = Гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Зміст
Сучасні словники
Місце, де живуть гадюки; кубло гадюки. Скупчення ворожих сил. Низенькая землянка. гадю́чник — багаторічна трав’яниста рослина родини розових; квітки білі, іноді рожеві, шестипелюсткові у золотистому суцвітті; цвіте в червні-липні; росте по всій території України на вологих луках, берегах річок і болотах; у народі вважають, що квітки рослини наділені великою силою, пильнують вроду, чари та розкішні принади красунь; у ніч на Купала дівчина «на порі» клала квітку рослини за пазуху, до кишені, за стрічку солом’яного бриля або залишала її на воротах чи на стежці, якою ходить парубок; вважалося, що запах рослини збуджує велике й пристрасне кохання, а по одруженні багато гарних і слухняних дітей.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Звалища артилерійських снарядів, що, мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами\ Доки минули цей розворушений гадючник — смугу повсталих колоній та хуторів — до краю вимучились всі, від командира до гуртоправа В своєму гадючнику українські буржуазні націоналісти розпинали і обпльовували ім'я Шевченка, лили на нього потоки бруду,.. дико знущалися над його світлою пам'яттю Викопав якийсь гадючник у землі.
