Відмінності між версіями «Цимбал»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цимбал, -ла, '''''м. ''Олухъ, балбесъ. ''Цимбале, цимбале дурний. ''Ном. № 6300. | '''Цимбал, -ла, '''''м. ''Олухъ, балбесъ. ''Цимбале, цимбале дурний. ''Ном. № 6300. | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | 1)'''Концертні цимбали''' — струнний музичний інструмент, різновид народного інструмента цимбалів. Складається з дерев'яного корпусу, прямокутної, частіше трапецієвидної форми з натягнутими над ним струнами. Верхня дека виробляється із ялини або смереки, нижня із явора. | ||
| + | |||
| + | Перші концертні цимбали зробив Й. Шунда[hu], який працював музичним майстром при угорському королівському дворі. В 1874 р. він сконструював концертні цимбали, що зайняли повноправне місце серед професійних інструментів світу. Концертні цимбали мали 35 бунтів, вистроєних у хроматичний звукоряд, діапазон — від мі великої октави до мі третьої октави. У них вперше було застосовано демпферний пристрій. | ||
| + | |||
| + | Цимбали Й. Шунди та його винахід засвідчив Ф. Ліст. Одним з найдавніших нотних збірників для цимбалів строю Шунди було видання члена Угорського королівського оперного театру — Г. Аллаги. Про популярність цієї праці говорить те, що в 1889 р. в Будапешті було здійснене її четверте видання. | ||
| + | |||
| + | Найвизначнішим цимбалістом першої половини XX ст. був Аладар Рац (1886—1956), під впливом майстерності якого І. Стравінський переклав свої фортепіанні п'єси і використав інструмент у «Байці про лисицю, кота, півня і барана». | ||
| + | |||
| + | 2)'''Дурень, дурник, дурко, дурбецело''' — дурна, нерозумна, недалека, інтелектуально обмежена людина. | ||
| + | |||
| + | В українській розмовній річі також використовують словосполучення: набитий дурень (безнадійний, заплішений), дурна голова, вісімнадцятий туман, мідний лоб (нерозумна і вперта людина), голова з вухами (людина, позбавлена кмітливості). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1123412.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:42132133232.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:280.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:346596 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96) wiki] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 18:52, 16 листопада 2019
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний. Ном. № 6300.
Зміст
Сучасні словники
1)Концертні цимбали — струнний музичний інструмент, різновид народного інструмента цимбалів. Складається з дерев'яного корпусу, прямокутної, частіше трапецієвидної форми з натягнутими над ним струнами. Верхня дека виробляється із ялини або смереки, нижня із явора.
Перші концертні цимбали зробив Й. Шунда[hu], який працював музичним майстром при угорському королівському дворі. В 1874 р. він сконструював концертні цимбали, що зайняли повноправне місце серед професійних інструментів світу. Концертні цимбали мали 35 бунтів, вистроєних у хроматичний звукоряд, діапазон — від мі великої октави до мі третьої октави. У них вперше було застосовано демпферний пристрій.
Цимбали Й. Шунди та його винахід засвідчив Ф. Ліст. Одним з найдавніших нотних збірників для цимбалів строю Шунди було видання члена Угорського королівського оперного театру — Г. Аллаги. Про популярність цієї праці говорить те, що в 1889 р. в Будапешті було здійснене її четверте видання.
Найвизначнішим цимбалістом першої половини XX ст. був Аладар Рац (1886—1956), під впливом майстерності якого І. Стравінський переклав свої фортепіанні п'єси і використав інструмент у «Байці про лисицю, кота, півня і барана».
2)Дурень, дурник, дурко, дурбецело — дурна, нерозумна, недалека, інтелектуально обмежена людина.
В українській розмовній річі також використовують словосполучення: набитий дурень (безнадійний, заплішений), дурна голова, вісімнадцятий туман, мідний лоб (нерозумна і вперта людина), голова з вухами (людина, позбавлена кмітливості).
Ілюстрації
|
|
|
|
