Відмінності між версіями «Забрудитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
 
ЗАБРУДИТИСЯ, уджуся, удишся, док. 1. Ставати, робитися брудним. Лікар порадив.. полежати і стежити, щоб рана не забрудилась (Трубл., І, 1955, 110)
 
ЗАБРУДИТИСЯ, уджуся, удишся, док. 1. Ставати, робитися брудним. Лікар порадив.. полежати і стежити, щоб рана не забрудилась (Трубл., І, 1955, 110)
 
2. перен. Утрачати моральну чистоту, ганьбитися; споганюватися. [Єфрем:] Бачиш, твоє життя чисте, як скло!.. [Пархім:] А твоє хіба забрудилось? (Кроп., IV, 1959, 351).
 
2. перен. Утрачати моральну чистоту, ганьбитися; споганюватися. [Єфрем:] Бачиш, твоє життя чисте, як скло!.. [Пархім:] А твоє хіба забрудилось? (Кроп., IV, 1959, 351).
 +
3. Те, що робить що-небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки. Увесь той бруд покривав тільки прибережні хвилі (Леся Українка, III, 1952, 611); Валентин Модестович мимоволі глянув собі під ноги: чи не приніс, бува, бруду знадвору? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 179).
 +
4. перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки і т. ін. — Скрізь люди! — казала ображена думка, перелякана стріванням з брудом, злиднями і всею недолею людською (Леся Українка, III, 1952, 598).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 22: Рядок 24:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
https://www.slovnyk.ua/
 
https://www.slovnyk.ua/
 +
http://ukrlit.org/slovnyk
 +
http://sum.in.ua/
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 19:21, 16 листопада 2019

Забруди́тися, -джуся, -дишся, .

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРУДИТИСЯ, уджуся, удишся, док. 1. Ставати, робитися брудним. Лікар порадив.. полежати і стежити, щоб рана не забрудилась (Трубл., І, 1955, 110) 2. перен. Утрачати моральну чистоту, ганьбитися; споганюватися. [Єфрем:] Бачиш, твоє життя чисте, як скло!.. [Пархім:] А твоє хіба забрудилось? (Кроп., IV, 1959, 351). 3. Те, що робить що-небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки. Увесь той бруд покривав тільки прибережні хвилі (Леся Українка, III, 1952, 611); Валентин Модестович мимоволі глянув собі під ноги: чи не приніс, бува, бруду знадвору? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 179). 4. перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки і т. ін. — Скрізь люди! — казала ображена думка, перелякана стріванням з брудом, злиднями і всею недолею людською (Леся Українка, III, 1952, 598).

Ілюстрації

Забруднитись.jpg Забруднитися2.jpg Gryaznye-ruki 3.jpg Portrait-man-dirty-face-11964666.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://www.slovnyk.ua/ http://ukrlit.org/slovnyk http://sum.in.ua/

Зовнішні посилання