Відмінності між версіями «Добувати»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Добува́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''добути, -буду, -деш, '''''гл. ''1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. ''От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. ''Рудч. Ск. II. 6. ''Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? ''Мет. ''Панували, добували і славу, і волю. ''Шевч. 48. ''Буде з нас, не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. ''Ном. № 9898. 2) Брать, взять (городъ во время войны). ''Добувати міста. ''3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. ''Мушу году ''добути. ''Г. Барв. 247. ''Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. '''''Добувати віку. '''Доживать. | '''Добува́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''добути, -буду, -деш, '''''гл. ''1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. ''От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. ''Рудч. Ск. II. 6. ''Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? ''Мет. ''Панували, добували і славу, і волю. ''Шевч. 48. ''Буде з нас, не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. ''Ном. № 9898. 2) Брать, взять (городъ во время войны). ''Добувати міста. ''3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. ''Мушу году ''добути. ''Г. Барв. 247. ''Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. '''''Добувати віку. '''Доживать. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | ==[http://sum.in.ua/s/dobuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]== | ||
| + | |||
| − | |||
'''1.''' перех. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь. Пішла по селу добувати киселю (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень (Максим Рильський, I, 1956, 174); У нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний, II, 1954, 222); — Не журіться, ми вам коня добудемо, — на ходу заспокоював Блаженко свого командира (Олесь Гончар, III, 1959, 88); | '''1.''' перех. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь. Пішла по селу добувати киселю (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень (Максим Рильський, I, 1956, 174); У нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний, II, 1954, 222); — Не журіться, ми вам коня добудемо, — на ходу заспокоював Блаженко свого командира (Олесь Гончар, III, 1959, 88); | ||
// Заробляти працею. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 66); Щоб добути скибку хліба, Не спочине [бабуся-прачка], не здихне, Мовчки б'ється, наче риба (Павло Грабовський, I, 1959, 505); | // Заробляти працею. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 66); Щоб добути скибку хліба, Не спочине [бабуся-прачка], не здихне, Мовчки б'ється, наче риба (Павло Грабовський, I, 1959, 505); | ||
| Рядок 8: | Рядок 9: | ||
// перен. Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею. Пішов козак нерозумний Слави добувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 148); За мир ідем походами, І мир міцний — добудем! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 3). Добувати останні сили (останніх сил, всі сили, всіх сил) — напружувати останні сили. Майже без духу дівчина добувала останніх сил, щоб добігти до блискучого сяйва (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170); Вона, добуваючи всіх сил, пустилася йти, майже бігти в напрямі до ринку (Іван Франко, VII, 1951, 398). | // перен. Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею. Пішов козак нерозумний Слави добувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 148); За мир ідем походами, І мир міцний — добудем! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 3). Добувати останні сили (останніх сил, всі сили, всіх сил) — напружувати останні сили. Майже без духу дівчина добувала останніх сил, щоб добігти до блискучого сяйва (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170); Вона, добуваючи всіх сил, пустилася йти, майже бігти в напрямі до ринку (Іван Франко, VII, 1951, 398). | ||
| − | '''♦ З-під землі (під землею) добувати (добути і т. ін | + | '''♦ З-під землі (під землею) добувати (добути і т. ін)''' |
'''2.''' перех. Виймати, витягувати звідки-небудь. Командор мовчки добуває свою шпагу, дон Жуан свою і вступають в бій (Леся Українка, III, 1952, 388); Із кошика Федь добуває маленький горщик масла і передає дівчині (Юрій Яновський, II, 1954, 165); Він добув з кишені срібний годинник, глянув на стрілки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 113). | '''2.''' перех. Виймати, витягувати звідки-небудь. Командор мовчки добуває свою шпагу, дон Жуан свою і вступають в бій (Леся Українка, III, 1952, 388); Із кошика Федь добуває маленький горщик масла і передає дівчині (Юрій Яновський, II, 1954, 165); Він добув з кишені срібний годинник, глянув на стрілки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 113). | ||
| − | 3. перех. Діставати з надр землі, з морських глибин. Шахтар вугілля добуває, а про нього країна дбає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 344); З морського дна ми добуваєм перли (Павло Грабовський, I, 1959, 494); Ще б хотілось сотню літ прожити, І все Вітчизні-матері служити, І вугіль добувати в глибині (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 63); | + | '''3.''' перех. Діставати з надр землі, з морських глибин. Шахтар вугілля добуває, а про нього країна дбає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 344); З морського дна ми добуваєм перли (Павло Грабовський, I, 1959, 494); Ще б хотілось сотню літ прожити, І все Вітчизні-матері служити, І вугіль добувати в глибині (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 63); |
// Одержувати що-небудь, переробляючи сировину. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 329); Колись кріпаки Стадницького з їхнього [кленового] соку добували собі кленовий цукор (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77). | // Одержувати що-небудь, переробляючи сировину. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 329); Колись кріпаки Стадницького з їхнього [кленового] соку добували собі кленовий цукор (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77). | ||
''' | ''' | ||
| − | 4.''' перех. і без додатка, рідко. Те саме, що народжувати. [Молодиця:] Де ж я з дітьми дінусь? У річку хіба мені їх повкидати? [Храпко:] Знала, на що добувала; знай, як і вирощувати! (Панас Мирний, V, 1955, 131); Мерика.. До Фавна стала учащати Та і Латина добула (Іван Котляревський, I, 1952, 164). | + | |
| + | '''4.''' перех. і без додатка, рідко. Те саме, що народжувати. [Молодиця:] Де ж я з дітьми дінусь? У річку хіба мені їх повкидати? [Храпко:] Знала, на що добувала; знай, як і вирощувати! (Панас Мирний, V, 1955, 131); Мерика.. До Фавна стала учащати Та і Латина добула (Іван Котляревський, I, 1952, 164). | ||
'''5.''' перех. і неперех. Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку. — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені (Панас Мирний, II, 1954, 65); Він не пішов додому, а лишився з дідом Корнієм добувати ночі в накуреній кімнаті сільради (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 301). | '''5.''' перех. і неперех. Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку. — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені (Панас Мирний, II, 1954, 65); Він не пішов додому, а лишився з дідом Корнієм добувати ночі в накуреній кімнаті сільради (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 301). | ||
▲ Добувати (добути) корінь, мат. — обчисленням знаходити корінь якого-небудь числа. Щоб добути корінь з добутку, треба добути його з кожного співмножника окремо й результати перемножити (Кисельов, Алгебра, II, 1957, 16). | ▲ Добувати (добути) корінь, мат. — обчисленням знаходити корінь якого-небудь числа. Щоб добути корінь з добутку, треба добути його з кожного співмножника окремо й результати перемножити (Кисельов, Алгебра, II, 1957, 16). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3142435124.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321554131232.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4123124313.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:431231231312312.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 36: | Рядок 39: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 18:04, 16 листопада 2019
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добути, -буду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Рудч. Ск. II. 6. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Мет. Панували, добували і славу, і волю. Шевч. 48. Буде з нас, не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. Ном. № 9898. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Г. Барв. 247. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добувати віку. Доживать.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. перех. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь. Пішла по селу добувати киселю (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень (Максим Рильський, I, 1956, 174); У нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний, II, 1954, 222); — Не журіться, ми вам коня добудемо, — на ходу заспокоював Блаженко свого командира (Олесь Гончар, III, 1959, 88); // Заробляти працею. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 66); Щоб добути скибку хліба, Не спочине [бабуся-прачка], не здихне, Мовчки б'ється, наче риба (Павло Грабовський, I, 1959, 505); // Брати що-небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось. — Тут стояв граф Панін з військом, як Бендер від турка добували (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 310); — Я наказую, ..не гаючи й хвилини, добуть Бушу і до ноги знищити всіх! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29); // перен. Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею. Пішов козак нерозумний Слави добувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 148); За мир ідем походами, І мир міцний — добудем! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 3). Добувати останні сили (останніх сил, всі сили, всіх сил) — напружувати останні сили. Майже без духу дівчина добувала останніх сил, щоб добігти до блискучого сяйва (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170); Вона, добуваючи всіх сил, пустилася йти, майже бігти в напрямі до ринку (Іван Франко, VII, 1951, 398).
♦ З-під землі (під землею) добувати (добути і т. ін)
2. перех. Виймати, витягувати звідки-небудь. Командор мовчки добуває свою шпагу, дон Жуан свою і вступають в бій (Леся Українка, III, 1952, 388); Із кошика Федь добуває маленький горщик масла і передає дівчині (Юрій Яновський, II, 1954, 165); Він добув з кишені срібний годинник, глянув на стрілки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 113).
3. перех. Діставати з надр землі, з морських глибин. Шахтар вугілля добуває, а про нього країна дбає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 344); З морського дна ми добуваєм перли (Павло Грабовський, I, 1959, 494); Ще б хотілось сотню літ прожити, І все Вітчизні-матері служити, І вугіль добувати в глибині (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 63); // Одержувати що-небудь, переробляючи сировину. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 329); Колись кріпаки Стадницького з їхнього [кленового] соку добували собі кленовий цукор (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77).
4. перех. і без додатка, рідко. Те саме, що народжувати. [Молодиця:] Де ж я з дітьми дінусь? У річку хіба мені їх повкидати? [Храпко:] Знала, на що добувала; знай, як і вирощувати! (Панас Мирний, V, 1955, 131); Мерика.. До Фавна стала учащати Та і Латина добула (Іван Котляревський, I, 1952, 164).
5. перех. і неперех. Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку. — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені (Панас Мирний, II, 1954, 65); Він не пішов додому, а лишився з дідом Корнієм добувати ночі в накуреній кімнаті сільради (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 301). ▲ Добувати (добути) корінь, мат. — обчисленням знаходити корінь якого-небудь числа. Щоб добути корінь з добутку, треба добути його з кожного співмножника окремо й результати перемножити (Кисельов, Алгебра, II, 1957, 16).
Ілюстрації
|
|
|
|
