Відмінності між версіями «Мережаний»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | МЕРЕ́ЖАНИЙ, МЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. | |
+ | |||
+ | 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 1. А яка там чутка про чернігівські сорочки! Чи мережані, чи просто вишивані?.. (Леся Українка, V, 1956, 17); Назносили їх [рушників] з усього села — були вони довгі, з тонкого льняного полотна, вишивані, мережані й гаптовані (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 198); | ||
+ | // у знач. прикм. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита. Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (Іван Микитенко, II, 1957, 289); * Образно. Спустила хмарка на луги мережані подолки (Павло Тичина, I, 1946, 50). | ||
+ | |||
+ | 2. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 2. Ох і прибралась же дівчина, виряджаючись до паничів: як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Степан Васильченко, I, 1959, 241); Марія.. зодягнулась у мережану українською вишивкою блузку з довгими рукавами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 534); * У порівняннях. Сонце, проблискуючи крізь шиби, творило грубезні, косі стовпи, немов із срібла вилиті, немов діамантами та всіляким дорогим камінням мережані (Іван Франко, V, 1951, 152). | ||
+ | |||
+ | 3. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 3. На порозі з'явилася широка, мов ступа, дівка.. — Це моя старша [дочка].. — промовив Мартин, підсовуючи математикові велику, мережену рибками ложку (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); | ||
+ | // у знач. прикм. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують чумацькі мажі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); В сніги, у сиву сніжну невідомість, Мережані, оздобні линуть сани (Максим Рильський, II, 1960, 21). | ||
+ | |||
+ | 4. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 4. Я щоліта навідую свого колегу, бо, признатися, щиро полюбив.. Полюбив великі, мережані прожилками руки, від яких пахне і медом, і степовим зіллям, і працею (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 42); | ||
+ | // у знач. прикм. — Жук укусив. Мережаний жук, щоб він пропав (Панас Мирний, I, 1954, 178); Місяць плив між гілками дуба. Тремтіло сріблясте листя. І далеко від дуба лягала химерна мережана тінь (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 278); Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я (Тарас Шевченко, II, 1953, 112); Оце гадаю, — і мені Таки частесенько здається, Що мир, запеклий у борні, жартує тільки та сміється; Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Павло Грабовський, I, 1959, 87). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:58, 16 листопада 2019
Мережаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивамиланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Зміст
Сучасні словники
МЕРЕ́ЖАНИЙ, МЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 1. А яка там чутка про чернігівські сорочки! Чи мережані, чи просто вишивані?.. (Леся Українка, V, 1956, 17); Назносили їх [рушників] з усього села — були вони довгі, з тонкого льняного полотна, вишивані, мережані й гаптовані (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 198); // у знач. прикм. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита. Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (Іван Микитенко, II, 1957, 289); * Образно. Спустила хмарка на луги мережані подолки (Павло Тичина, I, 1946, 50).
2. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 2. Ох і прибралась же дівчина, виряджаючись до паничів: як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Степан Васильченко, I, 1959, 241); Марія.. зодягнулась у мережану українською вишивкою блузку з довгими рукавами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 534); * У порівняннях. Сонце, проблискуючи крізь шиби, творило грубезні, косі стовпи, немов із срібла вилиті, немов діамантами та всіляким дорогим камінням мережані (Іван Франко, V, 1951, 152).
3. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 3. На порозі з'явилася широка, мов ступа, дівка.. — Це моя старша [дочка].. — промовив Мартин, підсовуючи математикові велику, мережену рибками ложку (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); // у знач. прикм. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують чумацькі мажі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); В сніги, у сиву сніжну невідомість, Мережані, оздобні линуть сани (Максим Рильський, II, 1960, 21).
4. Дієпр. пас. мин. ч. до мережати і мережити 4. Я щоліта навідую свого колегу, бо, признатися, щиро полюбив.. Полюбив великі, мережані прожилками руки, від яких пахне і медом, і степовим зіллям, і працею (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 42); // у знач. прикм. — Жук укусив. Мережаний жук, щоб він пропав (Панас Мирний, I, 1954, 178); Місяць плив між гілками дуба. Тремтіло сріблясте листя. І далеко від дуба лягала химерна мережана тінь (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 278); Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я (Тарас Шевченко, II, 1953, 112); Оце гадаю, — і мені Таки частесенько здається, Що мир, запеклий у борні, жартує тільки та сміється; Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Павло Грабовський, I, 1959, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.