Відмінності між версіями «Лівний»
(Створена сторінка: '''Лівний, -а, -е. '''Умѣющій хорошо ловить. ''Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. ''Ном. №...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лівний, -а, -е. '''Умѣющій хорошо ловить. ''Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. ''Ном. № 1257. | '''Лівний, -а, -е. '''Умѣющій хорошо ловить. ''Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. ''Ном. № 1257. | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
+ | |||
+ | 1. Той, хто ловить рибу, звіра тощо. На ловця і звір біжить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 269); Йде ловець, винесе сітку, До землі його рука Нахиля тернову вітку І ладнає сторожка (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 384); — Тигрів п'ятдесят шість [убив].. і двадцять чотири живцем піймав для звіринців.. Ось який це стрілець і ловець (Олександр Довженко, I, 1958, 101); * Образно. Та хто твої [А. М. Бучми] почислить ролі, Хто оспіває до кінця Мисливця славного у полі, На сцені — людських душ ловця! (Максим Рильський, III, 1961, 91). | ||
+ | |||
+ | 2. Те саме, що мисливець (у 1 знач.). Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання (Павло Грабовський, I, 1959, 412); Розтеклись ловці по гаю, Полювали цілу днину, Та коли б вже вполювали Хоч на сміх яку пташину! (Леся Українка, I, 1951, 366). |
Поточна версія на 15:15, 16 листопада 2019
Лівний, -а, -е. Умѣющій хорошо ловить. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
1. Той, хто ловить рибу, звіра тощо. На ловця і звір біжить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 269); Йде ловець, винесе сітку, До землі його рука Нахиля тернову вітку І ладнає сторожка (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 384); — Тигрів п'ятдесят шість [убив].. і двадцять чотири живцем піймав для звіринців.. Ось який це стрілець і ловець (Олександр Довженко, I, 1958, 101); * Образно. Та хто твої [А. М. Бучми] почислить ролі, Хто оспіває до кінця Мисливця славного у полі, На сцені — людських душ ловця! (Максим Рильський, III, 1961, 91).
2. Те саме, що мисливець (у 1 знач.). Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання (Павло Грабовський, I, 1959, 412); Розтеклись ловці по гаю, Полювали цілу днину, Та коли б вже вполювали Хоч на сміх яку пташину! (Леся Українка, I, 1951, 366).