Відмінності між версіями «Тил»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
ТИЛ, у, чол. | ТИЛ, у, чол. | ||
1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 179); Деяким [панам] не вистачило стільців, так вони зірвали зі стін схизматські образи, положили їх тилом на зруби та на них і розсілись (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24). | 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 179); Деяким [панам] не вистачило стільців, так вони зірвали зі стін схизматські образи, положили їх тилом на зруби та на них і розсілись (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24). | ||
| − | + | З тилу, присл.: а) ззаду. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями, а з тилу в тороках ув'язувалась бурка і інше до треби козакові (Олекса Стороженко, I, 1957, 265); Бабуся б'є поклони і попід руку позирає, щоб дід не потяг її з тилу батогом (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 45); б) задвірками, через чорний хід. До зали, прослизнувши десь через кухню, розбентежено влетіла Тамара-зоотехнічка.. Не вперше їй сюди так заходити — з тилу, через кухню, щоб і люди не бачили (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 128). | |
2. Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. Втихомирив вибух пристрасті солдат Королевич. Посміхаючись, він закинув про те, що тут же, товариші, не позиції, а глибокий тил (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 47); Вікторія розповіла, як їхню групу скинули у ворожий тил для налагодження зв'язку з партизанами (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 228); | 2. Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. Втихомирив вибух пристрасті солдат Королевич. Посміхаючись, він закинув про те, що тут же, товариші, не позиції, а глибокий тил (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 47); Вікторія розповіла, як їхню групу скинули у ворожий тил для налагодження зв'язку з партизанами (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 228); | ||
| Рядок 19: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тир8.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Western_front_1915-16.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4defa9b84d5eef92f0f5a30eb2c17ab1_resize_w_830_h_465.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
| Рядок 33: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 13:46, 16 листопада 2019
Тил, -лу, м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. НВолын. у. Ум. Тило́к, тило́чок.
Зміст
Сучасні словники
ТИЛ, у, чол.
1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 179); Деяким [панам] не вистачило стільців, так вони зірвали зі стін схизматські образи, положили їх тилом на зруби та на них і розсілись (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24). З тилу, присл.: а) ззаду. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями, а з тилу в тороках ув'язувалась бурка і інше до треби козакові (Олекса Стороженко, I, 1957, 265); Бабуся б'є поклони і попід руку позирає, щоб дід не потяг її з тилу батогом (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 45); б) задвірками, через чорний хід. До зали, прослизнувши десь через кухню, розбентежено влетіла Тамара-зоотехнічка.. Не вперше їй сюди так заходити — з тилу, через кухню, щоб і люди не бачили (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 128).
2. Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. Втихомирив вибух пристрасті солдат Королевич. Посміхаючись, він закинув про те, що тут же, товариші, не позиції, а глибокий тил (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 47); Вікторія розповіла, як їхню групу скинули у ворожий тил для налагодження зв'язку з партизанами (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 228); // Територія, розташована позаду ділянки, зайнятої яким-небудь військовим з'єднанням. Рота пробігла ще кілька метрів, як несподівано з флангу зацокотів кулемет, а слідом за ним затріщали постріли ще й з тилу (Петро Панч, В дорозі, 1959, 119); Буваючи в батальйонних тилах, Ясногорська ніколи не минала володінь Васі Багірова. Її тягнуло сюди, як у рідний дім, з рідними звичаями, спогадами, запахами... (Олесь Гончар, III, 1959, 199).
3. перев. мн. Сукупність допоміжних військових частин і з'єднань, які розташовані за діючими частинами й забезпечують їх усім необхідним для життя та бою. Хутір Дергачі стояв у глибокій долинці, край Севастополя, і там містилася частина тилів бригади Горпищенка. Різні майстерні, склади, кухні (Василь Кучер, Голод, 1961, 83); Ворожі тили без будь-якого порядку тікали, одірвавшись від своїх частин (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 222).
4. Уся територія й населення країни, що воює, на відміну від фронту. Радянський тил дав на фронт усе, що фашистам смерть несе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 417); Хмельницький вживав заходів для ослаблення і дезорганізації тилу польської армії. З цією метою він звернувся з універсалом до польських селян, закликаючи їх повставати проти шляхти (Історія УРСР, I, 1953, 246).
Ілюстрації
|
|
|
