Відмінності між версіями «Огледіти»
(Створена сторінка: '''Огле́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''= '''Оглядіти. '''''Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привез...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Огле́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''= '''Оглядіти. '''''Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. ''Лукаш. 96. | '''Огле́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''= '''Оглядіти. '''''Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. ''Лукаш. 96. | ||
[[Категорія:Ог]] | [[Категорія:Ог]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ОГЛЯДА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок., '''ОГЛЯ́НУТИ''', ну, неш і розм. '''ОГЛЕ́ДІТИ''', рідко '''ОГЛЯ́ДІТИ''', джу, диш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Фр., VII, 1951, 320); Та маляр той не прийняв до себе Тараса. Оглянувши його ліву руку, він сказав, що Тарас ні до якого діла не здатний (Мирний, V, 1955, 310); Орлюк оглянув своїх гостей, руїни навколо й величну далечінь Задніпров’я (Довж., І, 1958, 345); Офіцер.. перечитав папірець і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (Досв., Вибр., 1959, 180); * Образно. А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море (Шевч., І, 1963, 105). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Послідовно розглядати з метою обстеження, ознайомлення з чимось, виявлення чого-небудь і т. ін. Латин так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Котл., І, 1952, 171); Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (Головко, II, 1957, 17); Огледівши всі кутки.., він тихо вернувся до кімнати (Мик., II, 1957, 167). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' Визначати стан здоров’я, характер захворювання і т. ін. кого-небудь; обстежувати. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Тют., Вир, 1964, 293); Військ фельдшер оглянув Цибулька, послухав пульс і, безнадійно похиливши голову, пішов до Каюмова (Кучер, Чорноморці, 1956, 280). | ||
| + | |||
| + | '''4.''' перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (у статті, промові і т. ін.). Оглядаючи шлях, пройдений нашою радянською літературою за сорок років свого існування, можна сьогодні з гордістю сказати, що вона на всіх етапах розвитку була вірним помічником Комуністичної партії (Мал., Думки.., 1959, 3). | ||
| + | |||
| + | '''5.''' тільки недок., діал. Бачити. Одного ранку — бодай такого ніхто не оглядав! — сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути… (Вовчок, І, 1955, 275). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 95378492-stock-photo-captain-looks-through-a-binoculars.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1544714262-3037.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Category 1328 orig.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|p6G6ThA6lj4}} | ||
| + | {{#ev:youtube|xcKKz9BJW0M}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Додатки=== | ||
| + | *[https://stud.com.ua/76372/pravo/pravila_oglyadu_dokumentiv Правила огляду документів] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 13:30, 16 листопада 2019
Огле́діти, -джу, -диш, гл. = Оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. Лукаш. 96.
Сучасні словники
ОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛЯ́НУТИ, ну, неш і розм. ОГЛЕ́ДІТИ, рідко ОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., перех.
1. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Фр., VII, 1951, 320); Та маляр той не прийняв до себе Тараса. Оглянувши його ліву руку, він сказав, що Тарас ні до якого діла не здатний (Мирний, V, 1955, 310); Орлюк оглянув своїх гостей, руїни навколо й величну далечінь Задніпров’я (Довж., І, 1958, 345); Офіцер.. перечитав папірець і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (Досв., Вибр., 1959, 180); * Образно. А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море (Шевч., І, 1963, 105).
2. Послідовно розглядати з метою обстеження, ознайомлення з чимось, виявлення чого-небудь і т. ін. Латин так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Котл., І, 1952, 171); Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (Головко, II, 1957, 17); Огледівши всі кутки.., він тихо вернувся до кімнати (Мик., II, 1957, 167).
3. Визначати стан здоров’я, характер захворювання і т. ін. кого-небудь; обстежувати. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Тют., Вир, 1964, 293); Військ фельдшер оглянув Цибулька, послухав пульс і, безнадійно похиливши голову, пішов до Каюмова (Кучер, Чорноморці, 1956, 280).
4. перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (у статті, промові і т. ін.). Оглядаючи шлях, пройдений нашою радянською літературою за сорок років свого існування, можна сьогодні з гордістю сказати, що вона на всіх етапах розвитку була вірним помічником Комуністичної партії (Мал., Думки.., 1959, 3).
5. тільки недок., діал. Бачити. Одного ранку — бодай такого ніхто не оглядав! — сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути… (Вовчок, І, 1955, 275).
Ілюстрації
|
|
|
