Відмінності між версіями «Зівака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЗІВА́КА, и, чол. і жін., зневажл. | |
| + | |||
| + | 1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь. | ||
| + | |||
| + | 2. Дуже розгублена, неуважна людина. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570.Коментарі (0) | ||
| + | ЗІВАКА́: ◊ Дати зівака — те саме, що Дати зівка (див. зівок). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:20, 16 листопада 2019
Зівака, нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
ЗІВА́КА, и, чол. і жін., зневажл.
1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.
2. Дуже розгублена, неуважна людина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570.Коментарі (0) ЗІВАКА́: ◊ Дати зівака — те саме, що Дати зівка (див. зівок). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
|
