Відмінності між версіями «Кремінь»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | КРЕ́МІНЬ, меню, чол. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Крізь камінь, кремінь — рік у рік Прорубує тропи робітник (Максим Рильський, I, 1956, 114); Однією з різновидностей кварцу є кремінь (Загальна хімія, 1955, 445); * Образно. На серці в мене кремінь — хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Леся Українка, I, 1951, 429); | ||
| + | * У порівняннях. Ти мусиш йому доводити, стояти за правду, як кремінь (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294); | ||
| + | |||
| + | Переносні значення: | ||
| + | Шматок такого мінералу для викрешування вогню. Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула.. іскра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); | ||
| + | |||
| + | Про міцну здоров'ям людину. Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович — це кремінь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); | ||
| + | |||
| + | Про тверду характером людину. Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 454); Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь (Андрій Головко, II, 1957, 259). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kremen.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kremen2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kremen3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Інформація взята з сайту http://sum.in.ua/ | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:11, 16 листопада 2019
Кре́мінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Нп. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. Кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, аж люлечка й кремінець. Нп. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРЕ́МІНЬ, меню, чол. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Крізь камінь, кремінь — рік у рік Прорубує тропи робітник (Максим Рильський, I, 1956, 114); Однією з різновидностей кварцу є кремінь (Загальна хімія, 1955, 445); * Образно. На серці в мене кремінь — хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Леся Українка, I, 1951, 429);
- У порівняннях. Ти мусиш йому доводити, стояти за правду, як кремінь (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294);
Переносні значення: Шматок такого мінералу для викрешування вогню. Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула.. іскра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (Михайло Стельмах, I, 1962, 43);
Про міцну здоров'ям людину. Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович — це кремінь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30);
Про тверду характером людину. Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 454); Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь (Андрій Головко, II, 1957, 259).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Інформація взята з сайту http://sum.in.ua/
