Відмінності між версіями «Широкополий»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевченко); Хвилює вітер лан широкополий;Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень.., 1946, 205); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Вовчок, І, 1955, 340); Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Довж., І, 1958, 228); // Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий.-Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час. Такий рясний, хороший та широкий: 1 силу, і красу він має через нас [корені] (Гл., Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Тют., Вир, 1964, 338); // Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (Коцюб., І, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Довж., І, 1958, 79); // перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Мирний, І, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде - переможно, владно, - і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Гончар, II, 1959, 23); // перен. Який набагато переважав звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Мик., II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Донч., II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); - Геть! Геть! - кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. - Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! - каже було о. Хведор,- що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513). | Тлумачення слова у сучасних словниках. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевченко); Хвилює вітер лан широкополий;Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень.., 1946, 205); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Вовчок, І, 1955, 340); Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Довж., І, 1958, 228); // Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий.-Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час. Такий рясний, хороший та широкий: 1 силу, і красу він має через нас [корені] (Гл., Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Тют., Вир, 1964, 338); // Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (Коцюб., І, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Довж., І, 1958, 79); // перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Мирний, І, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде - переможно, владно, - і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Гончар, II, 1959, 23); // перен. Який набагато переважав звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Мик., II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Донч., II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); - Геть! Геть! - кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. - Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! - каже було о. Хведор,- що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513). | ||
− | + | ||
− | + | 2. З широкими полами (про одяг). На руках Юзеф носив білі рукавички, взутий був у жовті чоботи, а на плечі накинув широкополий дощовик, що пахнув гумою. | |
3. Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий. - Дозвольте води напитися,- пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом'яного бриля ; Часом в Пірл-Харборі з'являлася машина з таємничого вигляду джентльменом у сірому картатому костюмі, в широкополому ковбойському капелюсі. | 3. Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий. - Дозвольте води напитися,- пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом'яного бриля ; Часом в Пірл-Харборі з'являлася машина з таємничого вигляду джентльменом у сірому картатому костюмі, в широкополому ковбойському капелюсі. |
Поточна версія на 20:33, 15 листопада 2019
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевченко); Хвилює вітер лан широкополий;Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень.., 1946, 205); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Вовчок, І, 1955, 340); Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Довж., І, 1958, 228); // Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий.-Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час. Такий рясний, хороший та широкий: 1 силу, і красу він має через нас [корені] (Гл., Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Тют., Вир, 1964, 338); // Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (Коцюб., І, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Довж., І, 1958, 79); // перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Мирний, І, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде - переможно, владно, - і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Гончар, II, 1959, 23); // перен. Який набагато переважав звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Мик., II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Донч., II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); - Геть! Геть! - кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. - Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! - каже було о. Хведор,- що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513).
2. З широкими полами (про одяг). На руках Юзеф носив білі рукавички, взутий був у жовті чоботи, а на плечі накинув широкополий дощовик, що пахнув гумою.
3. Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий. - Дозвольте води напитися,- пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом'яного бриля ; Часом в Пірл-Харборі з'являлася машина з таємничого вигляду джентльменом у сірому картатому костюмі, в широкополому ковбойському капелюсі.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9 http://sum.in.ua/s/shyrokopolyj