Відмінності між версіями «Гикнути»

Версія за 19:08, 15 листопада 2019

Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.

Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

ГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ги́кати. Бійці гикнули, свиснули на осла, і він припустив уподовж вулиці щодуху (Гончар, І, 1954, 115); Балика поплескав коня по гриві .. і, гикнувши, звернув на вузьку стежку до Горленкового хутора (Тулуб, Людолови, І, 1957, 42).

ГИКНУ́ТИ і ІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до гика́ти, іка́ти. Масюк випив чарку перцівки,.. а потім не то гикнув, не то крякнув і, наливши чарку, подав зятеві (Н.-Лев., І, 1956, 580); Потому могуча Никанорова постать підводиться з покуття, витирає бороду і, глибоко гикнувши, встає з-за столу (Мик., II, 1957, 81); — Удавився! — каже, ікнувши, Матня й положив хліб на стіл (Мирний, І, 1949, 336); [Ага:] Я так рознервувалась. (Взяла склянку, зробила ковток і ікнула. Василина посміхнулась.) (Корн., II, 1955, 245).

Фразеологічний словник української мови

хай (неха́й) леге́нько гикне́ ться (кому). Уживається для вираження добрих побажань особі, яка не є присутньою. — Ой лихо мені було потім, три дні баба моя Маланка, хай їй легенько гикнеться,— не визнавала мене і до хати не пускала (Я. Баш).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Додатки

• Як швидко позбавитися від гикавки: народні способи

Джерела та література

Зовнішні посилання