Відмінності між версіями «Халабуда»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Халабуда, -ди, '''''ж. ''1) Шалашъ. ''Напнемо халабуду. ''Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, н...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Халабуда, -ди, '''''ж. '' | + | '''Халабуда, -ди, '''''ж. '' - Такі житла одні з найдавніших: стародавні слов'яни будували їх у степу, коли пасли худобу. Перша його частина слова «халабуда» сходить до південнослов'янскої назви дракона (змія), досі відомого в сербській, болгарській і македонській традиціях. Згідно з народними уявленнями, напередодні великих свят хали водять хоровод, від чого піднімається вихор, і людина, захоплена таким вихором, може збожеволіти. Слов'яни вірили також, що хали можуть перетворюватися на людей та тварин. Друга частина слова «халабуда» являє собою корінь українського іменника «будiвля». Швидше за все, стародавні українці вірили, що ці степові житла будуть надійною фортецею, що захищає від нечистої сили. |
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Halabuda.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Halabuda2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:58, 15 листопада 2019
Халабуда, -ди, ж. - Такі житла одні з найдавніших: стародавні слов'яни будували їх у степу, коли пасли худобу. Перша його частина слова «халабуда» сходить до південнослов'янскої назви дракона (змія), досі відомого в сербській, болгарській і македонській традиціях. Згідно з народними уявленнями, напередодні великих свят хали водять хоровод, від чого піднімається вихор, і людина, захоплена таким вихором, може збожеволіти. Слов'яни вірили також, що хали можуть перетворюватися на людей та тварин. Друга частина слова «халабуда» являє собою корінь українського іменника «будiвля». Швидше за все, стародавні українці вірили, що ці степові житла будуть надійною фортецею, що захищає від нечистої сили.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
