Відмінності між версіями «Відпочивати»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
ВІДПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. 1. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Шевч., ІІ, 1953, 20); Тамара відпочивала душею біля цієї привітної жінки після страшної ночі (Хижняк, Тамара, 1959, 135); - По добрій праці, - розмислив Хапко, - можна й відпочити (Вовчок, VI, 1956, 277); [Соня:] Я заспокоїлась, мамо: буду поливать квітки, полоть грядочки, а ви йдіть - одпочиньте (К.-Карий, II, 1960, 332); Лікарі констатували звичайну втому горла, радили кілька днів відпочити (Ле, Право.., 1957. 58); * Образно. І небо і земля - усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова (Г.-Арт., Байки.., 1958. 49); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. - Я вже стара, не здужаю робити, та, й ти вже старий, нехай за нас роблять діти, а ми вже будемо одпочивати (Н.-Лев., II, 1956, 23); У Лівадійському палаці-санаторії відпочивають радянські селяни (Літ. газ., 12.IV 1951, 2); [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинутЬ. | ВІДПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. 1. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Шевч., ІІ, 1953, 20); Тамара відпочивала душею біля цієї привітної жінки після страшної ночі (Хижняк, Тамара, 1959, 135); - По добрій праці, - розмислив Хапко, - можна й відпочити (Вовчок, VI, 1956, 277); [Соня:] Я заспокоїлась, мамо: буду поливать квітки, полоть грядочки, а ви йдіть - одпочиньте (К.-Карий, II, 1960, 332); Лікарі констатували звичайну втому горла, радили кілька днів відпочити (Ле, Право.., 1957. 58); * Образно. І небо і земля - усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова (Г.-Арт., Байки.., 1958. 49); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. - Я вже стара, не здужаю робити, та, й ти вже старий, нехай за нас роблять діти, а ми вже будемо одпочивати (Н.-Лев., II, 1956, 23); У Лівадійському палаці-санаторії відпочивають радянські селяни (Літ. газ., 12.IV 1951, 2); [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинутЬ. | ||
| − | 2)Словник української мови | + | '''2)Словник української мови''' |
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. | ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
2. перен. Лежати в могилі. Де Залізняк, душа щира, Де одпочиває? | 2. перен. Лежати в могилі. Де Залізняк, душа щира, Де одпочиває? | ||
| − | 3)Словник сучасної української мови та сленгу | + | '''3)Словник сучасної української мови та сленгу''' |
| − | Відпочивати-чілити | + | Відпочивати-чілити. |
Чілити — релаксувати, відпочивати. Відновлювати сили після втоми. Проводити час на дозвіллі, не працюючи. | Чілити — релаксувати, відпочивати. Відновлювати сили після втоми. Проводити час на дозвіллі, не працюючи. | ||
Версія за 01:11, 15 листопада 2019
Відпочива́ти, -ваю, -єш, сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ном. № 10031. Ляжмо, сестро, одпочиньмо. ЗОЮР. ІІ. 21.
1)Тлумачення із "Словника української мови"* ВІДПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. 1. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Шевч., ІІ, 1953, 20); Тамара відпочивала душею біля цієї привітної жінки після страшної ночі (Хижняк, Тамара, 1959, 135); - По добрій праці, - розмислив Хапко, - можна й відпочити (Вовчок, VI, 1956, 277); [Соня:] Я заспокоїлась, мамо: буду поливать квітки, полоть грядочки, а ви йдіть - одпочиньте (К.-Карий, II, 1960, 332); Лікарі констатували звичайну втому горла, радили кілька днів відпочити (Ле, Право.., 1957. 58); * Образно. І небо і земля - усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова (Г.-Арт., Байки.., 1958. 49); // Проводити час на дозвіллі, не працюючи. - Я вже стара, не здужаю робити, та, й ти вже старий, нехай за нас роблять діти, а ми вже будемо одпочивати (Н.-Лев., II, 1956, 23); У Лівадійському палаці-санаторії відпочивають радянські селяни (Літ. газ., 12.IV 1951, 2); [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинутЬ.
2)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ВІДПОЧИТИ, ину, инеш, док. 1. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін.Проводити час на дозвіллі, не працюючи. — Я вже стара, не здужаю робити, та й ти вже старий, нехай за нас воблять діти, а ми вже будемо одпочивати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 23); У Лівадійському палаці-санаторії відпочивають радянські селяни (Літературна газета, 12.IV 1951, 2); [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть (Марко Кропивницький, II, 1958, 217). 2. перен. Лежати в могилі. Де Залізняк, душа щира, Де одпочиває?
3)Словник сучасної української мови та сленгу Відпочивати-чілити. Чілити — релаксувати, відпочивати. Відновлювати сили після втоми. Проводити час на дозвіллі, не працюючи.
