Відмінності між версіями «Мрітися»
(Створена сторінка: '''Мрітися, мріюся, -єшся, '''''гл. ''1) = '''Мріти. '''''По степу росяному шлях мрівся. ''МВ. (О. 1862. І. 77...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мрітися, мріюся, -єшся, '''''гл. ''1) = '''Мріти. '''''По степу росяному шлях мрівся. ''МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. ''Небозі сонечко мріється, воно ж зрадніло, та й справді гріється. ''Ном. № 6402. | '''Мрітися, мріюся, -єшся, '''''гл. ''1) = '''Мріти. '''''По степу росяному шлях мрівся. ''МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. ''Небозі сонечко мріється, воно ж зрадніло, та й справді гріється. ''Ном. № 6402. | ||
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
| + | МРІ́ТИСЯ1, мрі́ється; мин. ч. мрі́вся, мрі́лася, лося; недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Ледь виднітися. У присмерку ледве-на-ледве по степу росяному шлях мрівся… (Вовчок, І, 1955, 150); В снігах несходимих, глибоких, Де темні бори лише мрілись, В тайзі на етапнім привалі Вони несподівано стрілись (Стар., Поет. тв., 1958, 166); Море синьою смугою ледве мріється здаля. | ||
| + | |||
| + | 2. розм., рідко. Те саме, що ввижа́тися; привиджуватися. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Вовчок, VI, 1956, 267); Куди б не скинув я оком. Образ твій мріється всюди (Граб. І, 1959 358). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | МРІ́ТИСЯ2, мрі́ється, недок., розм. Те саме, що мрі́ятися. Де те все поділось, що тоді нам мрілось — ясне, урочисте? (Л. Укр., І, 1951, 246); Ти снилась, морилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (Мал., Звенигора, 1959, 163). | ||
| + | Мрі́тися, мрі́юся, єшся, гл. | ||
| + | |||
| + | 1) = Мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). | ||
| + | |||
| + | 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. | ||
Поточна версія на 20:42, 14 листопада 2019
Мрітися, мріюся, -єшся, гл. 1) = Мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402. МРІ́ТИСЯ1, мрі́ється; мин. ч. мрі́вся, мрі́лася, лося; недок.
1. Ледь виднітися. У присмерку ледве-на-ледве по степу росяному шлях мрівся… (Вовчок, І, 1955, 150); В снігах несходимих, глибоких, Де темні бори лише мрілись, В тайзі на етапнім привалі Вони несподівано стрілись (Стар., Поет. тв., 1958, 166); Море синьою смугою ледве мріється здаля.
2. розм., рідко. Те саме, що ввижа́тися; привиджуватися. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Вовчок, VI, 1956, 267); Куди б не скинув я оком. Образ твій мріється всюди (Граб. І, 1959 358).
МРІ́ТИСЯ2, мрі́ється, недок., розм. Те саме, що мрі́ятися. Де те все поділось, що тоді нам мрілось — ясне, урочисте? (Л. Укр., І, 1951, 246); Ти снилась, морилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (Мал., Звенигора, 1959, 163). Мрі́тися, мрі́юся, єшся, гл.
1) = Мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77).
2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється.
