Відмінності між версіями «Яндила»
| (не показані 13 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЯНДИЛА́, и, жін., заст., діал. Те саме, що яндола. Припав циган до маслянки, Яндилу кінчає... Аж тут кума вареники З печі висуває, Велика миска з двома вушками на краях. Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (Н.-Лев., III, 1956, 8). | ||
| + | |||
| + | 2. Покриття для вулика. | ||
| + | |||
| + | 3. Заглибина на поверхні чого-небудь. Там на горі яндола і терен росте у їй [ній] (Сл. Гр.). | ||
| + | Також,Яндола́, яндила́, яндо́ва[4] — старовинна посудина, що має вигляд великої довгастої миски з носиком і з двома вушками на краях. Вважається різновидом братини. Використовувалась за часів Київської Русі для розливання напоїв на бенкетах. | ||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | Слово яндола («яндила», «яндова») вважають запозиченням з балтійських мов і порівнюють з лит. indaujá («шафа для посуду») утвореного від iñdas («посудина»). Литовське iñdas виводять з приставки in- («у», «в», пор. праслов. *vъn) та праіндоєвроп. кореня *dhē- («поміщати», пор. укр. «діти», «дівати»). Деякі мовознавці припускають питомо слов'янське походження, наводячи за приклад старопол. janduɫa («кубок»), але не виключене, що воно може походити від того ж литовського indaujá. Малопереконлива версія походження слов'янського слова від монгольського qundaga («посудина для пиття»)[4][5]. | ||
| + | ==Опис== | ||
| + | Яндоли існували різного об'єму: у відро (12 л), у піввідра (6 л). Їх робили у вигляді лодії, качки, півня, гуски. Матеріалом слугувала деревина твердих порід: дуб, клен, береза, найкращі яндоли виходили з деревини капу. Дорогі яндоли виробляли із золота, срібла, прикрашали коштовним камінням, карбуванням. Посудина доповнялася маленькими ковшиками, що підвішувалися за гачки до її крайок. | ||
| + | ==Згадки в літературі== | ||
| + | « Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили по дошках... | ||
| + | — І. С. Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» | ||
| + | |||
| + | » | ||
| + | « | ||
| + | ...Припав Циган до маслянки, | ||
| + | Яндилу кінчає... | ||
| + | Аж тут кума вареники | ||
| + | З печи висуває... | ||
| + | |||
| + | — С. В. Руданський «Співомовки» | ||
| + | |||
| + | » | ||
| + | ==Інші значення== | ||
| + | Яндолою також звалося покриття для вулика і заглибина на поверхні будь-чого[1] (у російській мові «ендовою» зветься розжолобок покрівлі). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Яндова.jpg|250 px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:picik5.jpg|250 px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:picik3.jpg|250 px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 17: | Рядок 44: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Келих — тонкостінна скляна посудина для вживання напоїв | ||
| + | |||
| + | Кінва — великий дерев'яний кухоль | ||
| + | |||
| + | Куманець — керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса | ||
| + | |||
| + | Братина | ||
| + | |||
| + | Кубок | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Ендова Толковый словарь Даля | ||
| + | |||
| + | Большой энциклопедический словарь enc-dic.com | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | 1. Яндола // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. | ||
| + | |||
| + | 2. Яндила // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. | ||
| + | |||
| + | 3. Яндила // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 541. | ||
| + | |||
| + | 4. Перейти до:а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8. | ||
| + | |||
| + | 5. Ендова // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 | ||
| + | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 19:18, 14 листопада 2019
Яндила́ и яндола́, -ли́, ж. 1) Большая миска съ двумя ушами по краямъ. Вас. 181. Лебед. у. Припав циган до маслянки, яндилу кінчає. Рудан. І. 68. 2) Крышка для улья. Кіев. г. Подол. г. 3) Углубленіе на вершинѣ горы. Там на горі яндола і терен росте у їй. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЯНДИЛА́, и, жін., заст., діал. Те саме, що яндола. Припав циган до маслянки, Яндилу кінчає... Аж тут кума вареники З печі висуває, Велика миска з двома вушками на краях. Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (Н.-Лев., III, 1956, 8).
2. Покриття для вулика.
3. Заглибина на поверхні чого-небудь. Там на горі яндола і терен росте у їй [ній] (Сл. Гр.). Також,Яндола́, яндила́, яндо́ва[4] — старовинна посудина, що має вигляд великої довгастої миски з носиком і з двома вушками на краях. Вважається різновидом братини. Використовувалась за часів Київської Русі для розливання напоїв на бенкетах.
Етимологія
Слово яндола («яндила», «яндова») вважають запозиченням з балтійських мов і порівнюють з лит. indaujá («шафа для посуду») утвореного від iñdas («посудина»). Литовське iñdas виводять з приставки in- («у», «в», пор. праслов. *vъn) та праіндоєвроп. кореня *dhē- («поміщати», пор. укр. «діти», «дівати»). Деякі мовознавці припускають питомо слов'янське походження, наводячи за приклад старопол. janduɫa («кубок»), але не виключене, що воно може походити від того ж литовського indaujá. Малопереконлива версія походження слов'янського слова від монгольського qundaga («посудина для пиття»)[4][5].
Опис
Яндоли існували різного об'єму: у відро (12 л), у піввідра (6 л). Їх робили у вигляді лодії, качки, півня, гуски. Матеріалом слугувала деревина твердих порід: дуб, клен, береза, найкращі яндоли виходили з деревини капу. Дорогі яндоли виробляли із золота, срібла, прикрашали коштовним камінням, карбуванням. Посудина доповнялася маленькими ковшиками, що підвішувалися за гачки до її крайок.
Згадки в літературі
« Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили по дошках... — І. С. Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки»
» « ...Припав Циган до маслянки, Яндилу кінчає... Аж тут кума вареники З печи висуває...
— С. В. Руданський «Співомовки»
»
Інші значення
Яндолою також звалося покриття для вулика і заглибина на поверхні будь-чого[1] (у російській мові «ендовою» зветься розжолобок покрівлі).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Келих — тонкостінна скляна посудина для вживання напоїв
Кінва — великий дерев'яний кухоль
Куманець — керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса
Братина
Кубок
Джерела та література
Ендова Толковый словарь Даля
Большой энциклопедический словарь enc-dic.com
Зовнішні посилання
1. Яндола // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
2. Яндила // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
3. Яндила // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 541.
4. Перейти до:а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
5. Ендова // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
