Відмінності між версіями «Ковть!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
Рядок 14: Рядок 14:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D87Iwc-WkAAISlZ.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D87Iwc-WkAAISlZ.png| 500 × 317 px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D87Iwc-WkAAISlZ.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D87Iwc-WkAAISlZ.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:672400.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:672400.png|x140px]]  

Версія за 17:59, 14 листопада 2019

Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КОВТЬ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання.
2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278).
3. Те саме, що ковто́к.

Ілюстрації

500 × 317 px x140px x140px Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/kovtj
2. https://goroh.pp.ua/%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%8C