Відмінності між версіями «Ковть!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | КОВТЬ, виг. | ||
+ | |||
+ | 1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання. | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:48, 14 листопада 2019
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання.
2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278).