Відмінності між версіями «Цікавитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
  1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Смолич, І, 1958, 50); Щодня маючи справу з школярами, вона почала по-справжньому цікавитись педагогікою (Донч., V, 1957, 450); Тимко не дуже цікавився, хто такий Махоткін, що він робить (Тют., Вир, 1964, 342); - Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров (Довж., І, 1958, 344); [Слідчий:] Я цікавлюся знати - в кайданах вас тримають? (Лев., Драми.., 1967, 23); // Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. - А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? - цікавилась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 634); Приходив сторож і, майструючи цигарку, цікавився: - Що, може, щось украдено? (Тют., Вир, 1964, 27); - Жінку маєш? - цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати (Томч., Готель.., 1960, 268).
 
  1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Смолич, І, 1958, 50); Щодня маючи справу з школярами, вона почала по-справжньому цікавитись педагогікою (Донч., V, 1957, 450); Тимко не дуже цікавився, хто такий Махоткін, що він робить (Тют., Вир, 1964, 342); - Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров (Довж., І, 1958, 344); [Слідчий:] Я цікавлюся знати - в кайданах вас тримають? (Лев., Драми.., 1967, 23); // Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. - А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? - цікавилась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 634); Приходив сторож і, майструючи цигарку, цікавився: - Що, може, щось украдено? (Тют., Вир, 1964, 27); - Жінку маєш? - цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати (Томч., Готель.., 1960, 268).
 
2. ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Богдан усе ще.. гарний і поважний мужчина і все ще, як мені здається, цікавиться нею (Коб., III, 1956, 146); Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозуватим і сутулим, як сільський дячок (Гончар, III, 1959, 200).
 
2. ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Богдан усе ще.. гарний і поважний мужчина і все ще, як мені здається, цікавиться нею (Коб., III, 1956, 146); Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозуватим і сутулим, як сільський дячок (Гончар, III, 1959, 200).
 
[[Файл:Https://fc.vseosvita.ua/000dlt-2c4d/001.png|міні]]
 
  
 
Орфографія (словоформи)
 
Орфографія (словоформи)
 
цікавитися - дієслово, недоконаний вид
 
цікавитися - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 
        ОДНИНА        МНОЖИНА
 
1 особа цікавлюся цікавимося
 
2 особа цікавишся цікавитеся
 
3 особа цікавиться цікавляться
 
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 
        ОДНИНА         МНОЖИНА
 
1 особа цікавитимуся        цікавитимемося
 
2 особа цікавитимешся цікавитиметеся
 
3 особа цікавитиметься цікавитимуться
 
МИНУЛИЙ ЧАС
 
                ОДНИНА МНОЖИНА
 
Чоловічий рід цікавився цікавилися
 
Жіночий рід цікавилася
 
Середній рід цікавилося
 
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 
        ОДНИНА МНОЖИНА
 
1 особа цікавмося
 
2 особа цікався цікавтеся
 
ДІЄПРИСЛІВНИК
 
Теперішній час цікавлячись
 
Минулий час цікавившись
 

Версія за 23:50, 13 листопада 2019

Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.

мн. цікавляться; недок.
1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Смолич, І, 1958, 50); Щодня маючи справу з школярами, вона почала по-справжньому цікавитись педагогікою (Донч., V, 1957, 450); Тимко не дуже цікавився, хто такий Махоткін, що він робить (Тют., Вир, 1964, 342); - Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров (Довж., І, 1958, 344); [Слідчий:] Я цікавлюся знати - в кайданах вас тримають? (Лев., Драми.., 1967, 23); // Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. - А він доправди бачив, як ви-те з нами позавчора свині пасли? - цікавилась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 634); Приходив сторож і, майструючи цигарку, цікавився: - Що, може, щось украдено? (Тют., Вир, 1964, 27); - Жінку маєш? - цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати (Томч., Готель.., 1960, 268).

2. ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь. Богдан усе ще.. гарний і поважний мужчина і все ще, як мені здається, цікавиться нею (Коб., III, 1956, 146); Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозуватим і сутулим, як сільський дячок (Гончар, III, 1959, 200).

Орфографія (словоформи) цікавитися - дієслово, недоконаний вид