Відмінності між версіями «Відгоріти»

Версія за 17:18, 13 листопада 2019

Відгоріти. См. Відгоряти.

Сучасні словники

ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); // Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35).

Відгоріти - дієслово, доконаний вид.

Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.)

Інфінітив - відгорі́ти

       Однина   Множина

Наказовий спосіб

1 особа —

2 особа — —

Майбутній час

1 особа — —

2 особа — —

3 особа відгори́ть відгоря́ть

Минулий час

чол. р. відгорі́в відгорі́ли

жін. р. відгорі́ла

сер. р. відгорі́ло

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=QYR2T5B1wYg

Див. також

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання