Відмінності між версіями «Відгоріти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); | ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); | ||
// Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35). | // Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35). | ||
| + | |||
Відгоріти - дієслово, доконаний вид. | Відгоріти - дієслово, доконаний вид. | ||
| + | |||
Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.) | Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.) | ||
| + | |||
Інфінітив відгорі́ти | Інфінітив відгорі́ти | ||
| + | |||
Однина Множина | Однина Множина | ||
| + | |||
Наказовий спосіб | Наказовий спосіб | ||
| + | |||
1 особа — | 1 особа — | ||
| + | |||
2 особа — — | 2 особа — — | ||
| + | |||
Майбутній час | Майбутній час | ||
| + | |||
1 особа — — | 1 особа — — | ||
| + | |||
2 особа — — | 2 особа — — | ||
| + | |||
3 особа відгори́ть відгоря́ть | 3 особа відгори́ть відгоря́ть | ||
| + | |||
Минулий час | Минулий час | ||
| + | |||
чол. р. відгорі́в відгорі́ли | чол. р. відгорі́в відгорі́ли | ||
| + | |||
жін. р. відгорі́ла | жін. р. відгорі́ла | ||
| + | |||
сер. р. відгорі́ло | сер. р. відгорі́ло | ||
Версія за 18:13, 13 листопада 2019
Відгоріти. См. Відгоряти.
Зміст
Сучасні словники
ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); // Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35).
Відгоріти - дієслово, доконаний вид.
Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.)
Інфінітив відгорі́ти
Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа —
2 особа — —
Майбутній час
1 особа — —
2 особа — —
3 особа відгори́ть відгоря́ть
Минулий час
чол. р. відгорі́в відгорі́ли
жін. р. відгорі́ла
сер. р. відгорі́ло
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=QYR2T5B1wYg
