Відмінності між версіями «Плит»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | http://sum.in.ua/p/6/593/1 |
Версія за 15:23, 13 листопада 2019
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); // Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350); // перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16).