Відмінності між версіями «Унучок»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | | | + | |<img src="http://uzhgorod.in/var/plain_site/storage/images/novosti/2013/avgust/onuk_vid_didusya_otrimav_u_spadschinu_kvartiru_yak_buti_z_opodatkuvannyam/763464-1-ukr-UA/onuk_vid_didusya_otrimav_u_spadschinu_kvartiru_yak_buti_z_opodatkuvannyam_preview_medium.jpg" width="140px" height="140px"> |
| − | | | + | |<img src="http://29palms.ru/photo/blog/photo_day/300916/resized/001_Blog_Pavla_Aksenova_Dedushka_i_vnuk_Foto_kikovic_-_Depositphotos.jpg" width="140px" height="140px"> |
| − | | | + | |<img src="http://www.advokat-energodar.com/wp-content/uploads/2017/02/1494954218_vnuk-min.jpeg" width="140px" height="140px"> |
| − | | | + | |<img src="http://masculist.ru/upload/blogs/e03620b49282aa105965a0fedc294d70.jpeg" width="140px" height="140px"> |
|} | |} | ||
Версія за 21:46, 12 листопада 2019
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Сучасний тлумачний словник української мови Унучок (ОНУК, рідко УНУК), а, чол.
1. Син сина або дочки. Стара Кайдашиха дуже любила свого онука (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); На призьбі дід старий — Як сон. Кошлатить йому брови внук (Павло Тичина, I, 1946, 109).
2. тільки мн. Діти сина або дочки. В неділю пополудні приходили до баби всі невістки з внуками (Василь Стефаник, I, 1949, 114); В Мефодія виховуються онуки — діти померлої доньки (Юрій Яновський, I, 1958, 500).
3. тільки мн. Те саме, що нащадки. Співучую долю Вподобав ти [М. Лисенко] нам, — На втіху сучасну, На спомин унукам, На славу дідам (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 245); [Марко:] То ж то вона [земля] ще в ранах, а загоїмо їх, то стане ще кращою. І житимуть наші унуки та правнуки блаженно (Захар Мороз, П'єси, 1959, 65).
Ілюстрації
|
|
|
|
