Відмінності між версіями «В’ючити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''В’ючити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Вьючить. ''Все що треба, в’ючили на коней. ''Стор. II. 165. [[Категор...) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''В’ючити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Вьючить. ''Все що треба, в’ючили на коней. ''Стор. II. 165. | '''В’ючити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Вьючить. ''Все що треба, в’ючили на коней. ''Стор. II. 165. | ||
[[Категорія:Вю]] | [[Категорія:Вю]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''В'ЮЧИТИ,''' чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Заздалегідь перед світанком почали вючити верблюдів, що паслися, і мазати вози. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Коней в'ючити починали. І, шепчучи, на себе зважали. | ||
| + | |||
| + | -Що, в`ючити? - Де капітан? -Вози не ставте як попало! | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Loshad s vyukami v gorah.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osel.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Oslik.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 18:53, 12 листопада 2019
В’ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в’ючили на коней. Стор. II. 165.
Зміст
Сучасні словники
В'ЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143).
Заздалегідь перед світанком почали вючити верблюдів, що паслися, і мазати вози.
Коней в'ючити починали. І, шепчучи, на себе зважали.
-Що, в`ючити? - Де капітан? -Вози не ставте як попало!
Ілюстрації
|
|
|
|
