Відмінності між версіями «Шолвія»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак. | Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |||
https://liktravy.ua/uploads/articles/55ccd773eb993.jpg | https://liktravy.ua/uploads/articles/55ccd773eb993.jpg | ||
− | + | ||
+ | https://img.gadeners.com/img/bota-2018/shalfej-ili-salviya-doktor-i-ukrashenie-uchastka-3.jpg | ||
+ | http://soveti.com.ua/wp-content/uploads/2015/02/shalfei.jpg | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|blhssdXABvk }} | ||
https://youtu.be/blhssdXABvk | https://youtu.be/blhssdXABvk | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube| 0R3Lwe_bVIQ}} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=0R3Lwe_bVIQ | ||
+ | |||
==Див.також== | ==Див.також== | ||
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин | 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин |
Поточна версія на 16:36, 10 листопада 2019
Шолвія, -вії, ж. = Шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.
Зміст
Сучасні словники
Шавлі́я (народні назви — шевлія, шалві́я, шовлія) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, висотою 50-70 см. За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія.»
Біологічні властивості
Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору. Цвіте в червні — липні. Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню.
Поширення
Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. В дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі. В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя.
Види
Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:
Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо. Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині. Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А. Шавлія поникла (Salvia nutans) Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis) Серед ендеміків України — шавлія кременецька.
Застосування
Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін. Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=0R3Lwe_bVIQ
Див.також
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин
Джерела та література
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. Література Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.) Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.