Відмінності між версіями «Рюмати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 21:35, 9 листопада 2019
Рю́мати аю, аєш, недок., розм. Плакати. — Нас перекинув [візник], а сам ще й рюмає! — ще дужче розсердився пан (Крим., Вибр., 1955, 94); Жінка сиділа навпочіпки біля дочки, умовляла її:— Ну, Люсю, ну, золотко… Тато нас чекає…— Спатоньки,— рюмала Люся (Мушк., Серце.., 1962, 267).
