Відмінності між версіями «Білик Анфіса Олександрівна»

Логотип університету

Завдання 1

Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education)

Програма конференції

Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.

Реєстрація учасників конференції

У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:

• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор
• Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації
• Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща)
• Кіпрський університет (Кіпр)
• Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна)
• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна)
• Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)
• ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна)
• ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)

На даному відео видно, як проходила конференція

Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти

Участь в організації та проведенні конференції

Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:

* зустріч учасників конференції
* реєстрація учасників конференції
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка крнференції

Завдання 2

Аналіз ресурсу MoPED

MoPED – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні

Мета проекту:

Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів.

Цілі проекту:

Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик

Завдання 3

Участь в організації та проведенні тренінгу

Допомога у проведенні тренінгу

Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:

* зустріч учасників тренінгів
* реєстрація учасників тренінгів
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка тренінгу
* домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
* допомога тренерам тренінгу
* інтерв'ю з тренером

Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання

На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:

• «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
• «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
• «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
• «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання

Під час другого дня конференції було проведено коротке інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського   

[ Посилання на відео]

Завдання 4

Тренінг, який мене зацікавив

Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема "Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.

Освітня робототехніка" тому, що:

Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»

Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо. Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.

Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:

• математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
• фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
• технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
• ІКТ (програмування робототехнічних систем).

Робототехніка – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів. Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.

Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.

Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics").

Освітня робототехніка (educational robotics) – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики. Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості. Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:

• формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
• формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
• формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
• формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
• реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
• формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
• формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
• інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.

Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті. В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.

Завдання 5

Звітна презентація