Відмінності між версіями «Шкора»
(Створена сторінка: '''Шкора, -ри, '''''ж. ''Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ карм...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шкора, -ри, '''''ж. ''Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41. | '''Шкора, -ри, '''''ж. ''Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41. | ||
[[Категорія:Шк]] | [[Категорія:Шк]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/kora Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | Верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослин. Білі поплавці з березової кори біліли разками по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Зелена жовна, причепившися до пня.., довбала своїм залізним дзюбом кору (Іван Франко, VI, 1951, 11); Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (Олесь Донченко, IV, 1957, 172). | ||
| + | |||
| + | 2. Верхній затверділий шар чого-небудь. Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі, І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна (Леся Українка, I, 1951, 41); Поверхня лави дуже швидко остигає. Вона утворює тверду кору, по якій можна ходити (Фізична географія, 5, 1956, 102); * Образно. Все, що було доброго та живого в душі [Катрі], так перетрухло та перетліло, такою корою покрилося, що нічому вже не проломити її (Панас Мирний, IV, 1955, 293). | ||
| + | ▲ Земна кора — верхня тверда оболонка земної кулі. На величезній частині поверхні Землі земна кора тверда й нерухома (Про вулкани і землетруси, 1955, 3); Кора великих півкуль [головного мозку] — верхній шар головного мозку у вищих хребетних тварин і людини. Відомо, що центральна нервова система, особливо її вищі відділи, кора великих півкуль і підкірка, регулюють усі функції організму тварин і людини та здійснюють зв'язок організму як єдиного цілого з навколишнім світом | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:800px-Кора_ивы.jpg]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|GHHYDNZ_wZ8 }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 21:38, 14 жовтня 2019
Шкора, -ри, ж. Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослин. Білі поплавці з березової кори біліли разками по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Зелена жовна, причепившися до пня.., довбала своїм залізним дзюбом кору (Іван Франко, VI, 1951, 11); Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (Олесь Донченко, IV, 1957, 172).
2. Верхній затверділий шар чого-небудь. Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі, І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна (Леся Українка, I, 1951, 41); Поверхня лави дуже швидко остигає. Вона утворює тверду кору, по якій можна ходити (Фізична географія, 5, 1956, 102); * Образно. Все, що було доброго та живого в душі [Катрі], так перетрухло та перетліло, такою корою покрилося, що нічому вже не проломити її (Панас Мирний, IV, 1955, 293). ▲ Земна кора — верхня тверда оболонка земної кулі. На величезній частині поверхні Землі земна кора тверда й нерухома (Про вулкани і землетруси, 1955, 3); Кора великих півкуль [головного мозку] — верхній шар головного мозку у вищих хребетних тварин і людини. Відомо, що центральна нервова система, особливо її вищі відділи, кора великих півкуль і підкірка, регулюють усі функції організму тварин і людини та здійснюють зв'язок організму як єдиного цілого з навколишнім світом
Ілюстрації
|
