Відмінності між версіями «Лепух»
(Створена сторінка: '''Лепух, -ха́, '''''м. ''Раст. = '''Лопух. '''Вх. Пч. І. 8. Категорія:Ле) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лепух, -ха́, '''''м. ''Раст. = '''Лопух. '''Вх. Пч. І. 8. | '''Лепух, -ха́, '''''м. ''Раст. = '''Лопух. '''Вх. Пч. І. 8. | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| + | 1. Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Панас Мирний, I, 1954, 255); У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 361); | ||
| + | // тільки мн. Зарості цієї рослини. Стежка лагідно здіймалася вгору і пропадала місцями в густих лопухах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); Висадився [дід] десантом.. та за хлівом у лопухах і замаскувався (Остап Вишня, I, 1956, 253); | ||
| + | // Лист цієї рослини. Лопух зорвала і накрила, Неначе бриликом, свою, Свою головоньку смутную (Тарас Шевченко, II, 1953, 307); * У порівняннях. — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? (Михайло Стельмах, I, 1962, 110). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., фам. Про некмітливу людину. — Лопухом я буду, а не комсомольцем, коли не вирву Раю з пазурів секти! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 118). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 14:37, 14 жовтня 2019
Лепух, -ха́, м. Раст. = Лопух. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Панас Мирний, I, 1954, 255); У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 361); // тільки мн. Зарості цієї рослини. Стежка лагідно здіймалася вгору і пропадала місцями в густих лопухах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394); Висадився [дід] десантом.. та за хлівом у лопухах і замаскувався (Остап Вишня, I, 1956, 253); // Лист цієї рослини. Лопух зорвала і накрила, Неначе бриликом, свою, Свою головоньку смутную (Тарас Шевченко, II, 1953, 307); * У порівняннях. — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? (Михайло Стельмах, I, 1962, 110).
2. перен., фам. Про некмітливу людину. — Лопухом я буду, а не комсомольцем, коли не вирву Раю з пазурів секти! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 118).
