Відмінності між версіями «Харкати»

Версія за 11:54, 14 жовтня 2019

Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.

Тлумачення слова у сучасних словниках

[1] ХАРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З'являючись на млин .., старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом і погано харкає (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17). Приклади: Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав [Тимко], зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній); [2]

Ілюстрації