Відмінності між версіями «Улан»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width: | + | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan1.150119.jpg|x140px]] |
− | |style="width: | + | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan150119.JPG|x140px]] |
− | |style="width: | + | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan2.150119.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:33, 15 січня 2019
Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Нп. Ум. Уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.
Зміст
Сучасні словники
УЛА́Н, а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — солдат або офіцер легкої кінноти. Вістка про напад уланів на виборців в Городенці розбрелася по цілім повіті (Василь Стефаник, II, 1953, 66); Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії,.. а вже потім пішли нескінченним потоком улани, драгуни... (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 211); Материні очі метнулися на шлях із села, по якому їхало у поле двоє вершників, мабуть, польських уланів (Д, Бедзик, Студені Води, 1959, 16).