Відмінності між версіями «Лелітка»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lelitka150119.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lelitka150119.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lelitka2.150119.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lelitka2.150119.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lelitka15012019.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:10, 15 січня 2019
Лелітка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Каменец. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. Леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Сучасні словники
ЛЕЛІТКА, и, ж,
1. Блискуче кружальце для прикрас. // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Леся Українка, I, 1951, 201); В батькових очах спалахують лелітки — такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Олесь Донченко, V, 1957, 16). 2. діал. Назва квітки. Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 177); Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб'ю, причеплю на манишку лелітку — степову білу квітку мою! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/lelitka Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.
