Відмінності між версіями «Лелітка»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ЛЕЛІТКА''', и, ж, | ||
| + | 1. Блискуче кружальце для прикрас. | ||
| + | // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Леся Українка, I, 1951, 201); В батькових очах спалахують лелітки — такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Олесь Донченко, V, 1957, 16). | ||
| + | 2. діал. Назва квітки. Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 177); Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб'ю, причеплю на манишку лелітку — степову білу квітку мою! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 13). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 32: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/lelitka Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 19:08, 15 січня 2019
Лелітка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Каменец. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. Леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Сучасні словники
ЛЕЛІТКА, и, ж,
1. Блискуче кружальце для прикрас. // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Леся Українка, I, 1951, 201); В батькових очах спалахують лелітки — такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Олесь Донченко, V, 1957, 16). 2. діал. Назва квітки. Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 177); Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб'ю, причеплю на манишку лелітку — степову білу квітку мою! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/lelitka Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.
