Відмінності між версіями «Підря»
Рядок 246: | Рядок 246: | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 17:54, 15 січня 2019
Підря, -рі, ж. См. Підра.
Сучасні словники
ПІ́ДРІ, ів, мн. (одн. підря, і, ж), діал.- 1) Сінник (для зберігання сіна). Гадина хвильку постояв, подумав, а далі поліз на підрю (Іван Франко, VII, 1951, 76); // Настил (для зберігання чого-небудь). Другого дня молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону, скільки їх лежало на підрях в коморі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87); // перен. Схованка. Найгірше не любив він отих цокотух-сусідок, що не стільки помочі дають, як лазять по нишпорках та по підрях у чужому хазяйстві (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 30). 2) Сідало. Коли стало світати, Савко найшов лантуха й поліз на підрі ловити курчат (Петро Панч, Солом, дим, 1929, 60).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 491.