Відмінності між версіями «Пересохнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Пересо́х(ну)ти. '''См. '''Пересихати. ''' Категорія:Пе)
 
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Пе]]
 
[[Категорія:Пе]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
<big>'''[http://sum.in.ua/s/staristj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big>
 +
 +
1. Втрачаючи вологу, ставати дуже сухим, надто висихати (про все або багато чого-небудь); висихати цілком, суцільно (про що-небудь). — Земля лежить незасіяна, пересихав (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 19); [Поміщиця:] Яка спека, яка спека.. Так все пересохло. що не горить, а вибухає, як порох (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152);
 +
//  Ставати безводним або маловодним (про водойми, русла рік, джерела і т. ін.). Це був чудовий струмочок з дзвінкою кришталевою водою. Черняєва висловила думку, що цей струмок колись був значно більшим і тепер пересихає (Олесь Донченко, II, 1956, 29); Річки степового Криму наповнюються лише навесні, влітку русла їх здебільшого пересихають (Наука і життя, 6, 1966, 42); Ліс зелений зів'янув від сонця І криниця світла пересохла, А краса дівоча не зів'яла (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 82);
 +
//  Утрачати звичайну вологість (про губи, язик, горло і т. ін.). Віє од неї [дівчини].. таємною тишею, чарами-дрімотами, — і злипаються очі, дубіє язик у роті, пересихає од тих чарів (Степан Васильченко, I, 1959, 229); [Семен:] Промочи, промочи горло: певно, пересохло!.. (Марко Кропивницький. 1, 1958, 64); Пити хотілось нестерпно. Все, здавалось, пересохло, горіло йому всередині (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 31);
 +
//  безос. В роті пересихало й горло стискали спазми (Василь Козаченко, Вибр.. 1947, 71); У нього раптом пересохло в горлі (Олександр Довженко, I, 1958, 175).
 +
 +
2. Втрачаючи природну зволоженість, соки і т. ін., ставати занадто сухим, висихати більше, ніж слід (про рослини). Зілля.. пересихало на комині (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Досить хоч трошечки пересохнути бобам, як вони лускаються, а зерно розлітається на всі боки (Радянська Україна, 6.VIII 1961, 2).
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сохнути.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пересихати.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|K-oNPXx8G68}}
 +
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
Drying is a mass transfer process consisting of the removal of water or another solvent[1] by evaporation from a solid, semi-solid or liquid. This process is often used as a final production step before selling or packaging products. To be considered "dried", the final product must be solid, in the form of a continuous sheet (e.g., paper), long pieces (e.g., wood), particles (e.g., cereal grains or corn flakes) or powder (e.g., sand, salt, washing powder, milk powder). A source of heat and an agent to remove the vapor produced by the process are often involved. In bioproducts like food, grains, and pharmaceuticals like vaccines, the solvent to be removed is almost invariably water. Desiccation may be synonymous with drying or considered an extreme form of drying.
 +
 +
In the most common case, a gas stream, e.g., air, applies the heat by convection and carries away the vapor as humidity. Other possibilities are vacuum drying, where heat is supplied by conduction or radiation (or microwaves), while the vapor thus produced is removed by the vacuum system. Another indirect technique is drum drying (used, for instance, for manufacturing potato flakes), where a heated surface is used to provide the energy, and aspirators draw the vapor outside the room. In contrast, the mechanical extraction of the solvent, e.g., water, by filtration or centrifugation, is not considered "drying" but rather "draining".
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 21:59, 12 січня 2019

Пересо́х(ну)ти. См. Пересихати.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Втрачаючи вологу, ставати дуже сухим, надто висихати (про все або багато чого-небудь); висихати цілком, суцільно (про що-небудь). — Земля лежить незасіяна, пересихав (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 19); [Поміщиця:] Яка спека, яка спека.. Так все пересохло. що не горить, а вибухає, як порох (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152); // Ставати безводним або маловодним (про водойми, русла рік, джерела і т. ін.). Це був чудовий струмочок з дзвінкою кришталевою водою. Черняєва висловила думку, що цей струмок колись був значно більшим і тепер пересихає (Олесь Донченко, II, 1956, 29); Річки степового Криму наповнюються лише навесні, влітку русла їх здебільшого пересихають (Наука і життя, 6, 1966, 42); Ліс зелений зів'янув від сонця І криниця світла пересохла, А краса дівоча не зів'яла (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 82); // Утрачати звичайну вологість (про губи, язик, горло і т. ін.). Віє од неї [дівчини].. таємною тишею, чарами-дрімотами, — і злипаються очі, дубіє язик у роті, пересихає од тих чарів (Степан Васильченко, I, 1959, 229); [Семен:] Промочи, промочи горло: певно, пересохло!.. (Марко Кропивницький. 1, 1958, 64); Пити хотілось нестерпно. Все, здавалось, пересохло, горіло йому всередині (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 31); // безос. В роті пересихало й горло стискали спазми (Василь Козаченко, Вибр.. 1947, 71); У нього раптом пересохло в горлі (Олександр Довженко, I, 1958, 175).

2. Втрачаючи природну зволоженість, соки і т. ін., ставати занадто сухим, висихати більше, ніж слід (про рослини). Зілля.. пересихало на комині (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Досить хоч трошечки пересохнути бобам, як вони лускаються, а зерно розлітається на всі боки (Радянська Україна, 6.VIII 1961, 2).


Ілюстрації

Сохнути.jpg Пересихати.jpg

Медіа

Іноземні словники

Drying is a mass transfer process consisting of the removal of water or another solvent[1] by evaporation from a solid, semi-solid or liquid. This process is often used as a final production step before selling or packaging products. To be considered "dried", the final product must be solid, in the form of a continuous sheet (e.g., paper), long pieces (e.g., wood), particles (e.g., cereal grains or corn flakes) or powder (e.g., sand, salt, washing powder, milk powder). A source of heat and an agent to remove the vapor produced by the process are often involved. In bioproducts like food, grains, and pharmaceuticals like vaccines, the solvent to be removed is almost invariably water. Desiccation may be synonymous with drying or considered an extreme form of drying.

In the most common case, a gas stream, e.g., air, applies the heat by convection and carries away the vapor as humidity. Other possibilities are vacuum drying, where heat is supplied by conduction or radiation (or microwaves), while the vapor thus produced is removed by the vacuum system. Another indirect technique is drum drying (used, for instance, for manufacturing potato flakes), where a heated surface is used to provide the energy, and aspirators draw the vapor outside the room. In contrast, the mechanical extraction of the solvent, e.g., water, by filtration or centrifugation, is not considered "drying" but rather "draining".