Відмінності між версіями «Юрта»
| (не показані 13 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ю́рта | + | '''Ю́рта''' (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії. |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|JOtio_xPLqM}} |
| + | |||
| + | ==Розповсюдження і типи== | ||
| + | '''Юрта''' є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону. | ||
| + | |||
| + | Розрізняють два основних типи (за формою) юрт: | ||
| + | |||
| + | конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. | ||
| + | напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо. | ||
| + | У західних тувинців різновид юрти з решітчастим остовом, критим повстю, називається кідісьог.[1] | ||
| + | |||
| + | ==Будова юрти== | ||
| + | Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією. | ||
| + | |||
| + | Юрта являє собою куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами. | ||
| − | + | В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір. | |
| − | |||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Юр]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління ]][[Категорія:Слова 2018 року]] |
| − | [[Категорія: | + | |
Поточна версія на 16:04, 28 листопада 2018
Ю́рта (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії.
Медіа
Розповсюдження і типи
Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.
Розрізняють два основних типи (за формою) юрт:
конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо. У західних тувинців різновид юрти з решітчастим остовом, критим повстю, називається кідісьог.[1]
Будова юрти
Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.
Юрта являє собою куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами.
В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.
