Відмінності між версіями «Шинкарка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 10 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Шинкарка, -ки, '''''ж. заст. Жін. до шинка́р. — Путе ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Вас., Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Перв., Слов. балади, 1946, 26).
+
'''Шинкарка, -ки, '''''ж. ''Кабатчица, повариха. Ум. '''Шинкарочка, шинкаронька. '''''Ой п’ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. ''Нп.  
 +
[[Категорія:Ши]]
  
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
+
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
+
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
 +
1.устар. жін. до шинкар; Власниця шинку ◆ - Добре, - сказала шинкарка і, налівші йому кварту горілки, пішла в льох з поставці та принесла меду. Т. Г. Шевченка, «Наймичка», 1844 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Шинкарка аж ніяк не наважувалася йому вірити в борг; він хотів було чекати, авось або прийде який-небудь побожний дворянин і попотчівает його; але як навмисне все дворяни залишалися вдома і, як чесні християни, їли кутю посеред своїх домашніх. Н. В. Гоголь, «Ніч перед Різдвом», 1831-1832 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Стала вона начебто таємницею шинкарки, зайнялися вони спекуляцією і - тобі, як на духу - не гребують і крадене скуповувати. А. А. Фадєєв, «Молода гвардія», 1943-1951 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)
 +
 
 +
 
 +
2.устар. дружина шинкаря ◆ Дійсно, трохи, бувало, Пенькновскій зійде і сяде, а Кирило шепнёт одне слово жида або шинкарки, як ті негайно подають їм обом наливки, скільки вони хочуть, а також давали і закусок і ні за що не вимагали ні гроша, а тільки, випроваджуючи їх, - тихенько слідом їм плювали. Н. С. Лесков, «Дитячі роки», 1874 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)
 +
 
 +
Синонім- ПОВАРИХА
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 
 +
ШИНКА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до шинкар. — Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Леонід Первомайський, Слов, балади, 1946, 26).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шинкарка1.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ibyrfhfr_2.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шинкарка_3.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ughiugyg4.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| watch?v=nHuJw2bXBMo }}
 +
{{#ev:youtube| watch?v=Nb0ErN_bBGg }}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:07, 28 листопада 2018

Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица, повариха. Ум. Шинкарочка, шинкаронька. Ой п’ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Нп.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.устар. жін. до шинкар; Власниця шинку ◆ - Добре, - сказала шинкарка і, налівші йому кварту горілки, пішла в льох з поставці та принесла меду. Т. Г. Шевченка, «Наймичка», 1844 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Шинкарка аж ніяк не наважувалася йому вірити в борг; він хотів було чекати, авось або прийде який-небудь побожний дворянин і попотчівает його; але як навмисне все дворяни залишалися вдома і, як чесні християни, їли кутю посеред своїх домашніх. Н. В. Гоголь, «Ніч перед Різдвом», 1831-1832 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Стала вона начебто таємницею шинкарки, зайнялися вони спекуляцією і - тобі, як на духу - не гребують і крадене скуповувати. А. А. Фадєєв, «Молода гвардія», 1943-1951 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)


2.устар. дружина шинкаря ◆ Дійсно, трохи, бувало, Пенькновскій зійде і сяде, а Кирило шепнёт одне слово жида або шинкарки, як ті негайно подають їм обом наливки, скільки вони хочуть, а також давали і закусок і ні за що не вимагали ні гроша, а тільки, випроваджуючи їх, - тихенько слідом їм плювали. Н. С. Лесков, «Дитячі роки», 1874 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)

Синонім- ПОВАРИХА


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИНКА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до шинкар. — Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Леонід Первомайський, Слов, балади, 1946, 26).

Ілюстрації

Шинкарка1.jpeg Ibyrfhfr 2.jpeg Шинкарка 3.jpeg Ughiugyg4.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання