Відмінності між версіями «Чарівний»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чарівний, -а, -е. '''Волшебный. ''Я горілки не п’ю, а чарівної і потім. ''Котл. МЧ. 453. ''О моя радість, мій сон чарівний. ''Шевч. 314. | '''Чарівний, -а, -е. '''Волшебный. ''Я горілки не п’ю, а чарівної і потім. ''Котл. МЧ. 453. ''О моя радість, мій сон чарівний. ''Шевч. 314. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЧАРІВНИ́Й, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. заст. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку (Леся Українка, I, 1951, 409); Чаклувала баба, готувала воду.. чарівну. Старечими губами промовляла якісь слова незрозумілі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); — Зілля, що дам я тобі, чарівне (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 180); | ||
+ | // Наділений незвичайною силою впливу на природу і хід подій. Володимир не відповів нічого, лише вибрав місце для палацу, поклав яблуко на землю і чарівним прутиком постукав. Помалу, помалу — із яблука виріс діамантовий палац (Три золоті слова, 1968, 51); Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, — все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці, що то від помаху чарівної хусточки вставали й гинули гори та долини (Леся Українка, III, 1952, 521); Жайсак сяяв. Йому здавалося, що малюнок — це чарівний талісман, який допоможе йому одружитися з Кульжан всупереч усім перешкодам, всупереч злій долі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 183); | ||
+ | // Який має великий вплив на свідомість людини, на розвиток її мислення. Фантазіє! Ти — сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Збудила мертвих з вічного їх сна [сну] (Леся Українка, I, 1951, 49). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34 main.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:356546 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wenskie-chari.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|sRyyst67EYM}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ==[http://sum.in.ua/s/charivnyj]== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:12, 28 листопада 2018
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п’ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЧАРІВНИ́Й, а, е.
1. заст. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку (Леся Українка, I, 1951, 409); Чаклувала баба, готувала воду.. чарівну. Старечими губами промовляла якісь слова незрозумілі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); — Зілля, що дам я тобі, чарівне (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 180); // Наділений незвичайною силою впливу на природу і хід подій. Володимир не відповів нічого, лише вибрав місце для палацу, поклав яблуко на землю і чарівним прутиком постукав. Помалу, помалу — із яблука виріс діамантовий палац (Три золоті слова, 1968, 51); Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, — все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці, що то від помаху чарівної хусточки вставали й гинули гори та долини (Леся Українка, III, 1952, 521); Жайсак сяяв. Йому здавалося, що малюнок — це чарівний талісман, який допоможе йому одружитися з Кульжан всупереч усім перешкодам, всупереч злій долі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 183); // Який має великий вплив на свідомість людини, на розвиток її мислення. Фантазіє! Ти — сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Збудила мертвих з вічного їх сна [сну] (Леся Українка, I, 1951, 49).