Відмінності між версіями «Хрумкати»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Hrumkatiyabluko011118.jpg|×140]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | ХРУМКАТИ, каю, єш, гл.=Хрумати | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | '''Тлумачення слова у сучасних словниках:''' |
| − | + | ||
| − | + | ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'' | |
| − | + | ХРУМКАТИ, аю, аєш, дієслово, недоконаний вид, перех. і неперех., розм. Те саме, що хрумати. Тобто їсти прихрумкуючи. | |
| − | + | ''Український тлумачний словник'' | |
| − | + | ||
| − | + | 1) неперех. Видавати хрумкіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || розм. Їсти. | |
| − | + | ||
| + | 2) неперех. Видавати тріск, хрускіт. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: А мій ґазда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Іван Франко, II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва.. старалися якомога тихіш їсти: не хрумкати дуже, кусаючи цукор (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 422); Коні хрумкають, мантачка при кожному кроці подзвякує на ремені (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 306); Кінь подивився скоса, наставив вуха, але далі хрумкав молоденькою соковитою травицею (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 575); — 1 де він є? — запитав зацікавлено Василько, хрумкаючи зі смаком після далекої дороги кукурудзяний хліб (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 229); Сирота вибрався із задушливої хати, побачив: лежать у траві.. грушки. Підняв, став хрумкати (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 246); Кінь хрумкав овес (Григорій Косинка, Новели, 1962, 95); Покірно збіглися корови і смачно хрумкають траву (Володимир Сосюра, I, 1957, 349); Під ногами хрумкали сухенький хмиз та висхле торішнє листя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47). | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
Словник української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. - К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 416. | Словник української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. - К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 416. | ||
| + | |||
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | == | + | ==Зовнішні посилання== |
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | |
| − | [[ | + | |
Поточна версія на 10:19, 28 листопада 2018
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = Хрумати.
Зміст
Ілюстрації
Словник Грінченка
ХРУМКАТИ, каю, єш, гл.=Хрумати
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХРУМКАТИ, аю, аєш, дієслово, недоконаний вид, перех. і неперех., розм. Те саме, що хрумати. Тобто їсти прихрумкуючи.
Український тлумачний словник
1) неперех. Видавати хрумкіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || розм. Їсти.
2) неперех. Видавати тріск, хрускіт.
Наприклад: А мій ґазда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Іван Франко, II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва.. старалися якомога тихіш їсти: не хрумкати дуже, кусаючи цукор (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 422); Коні хрумкають, мантачка при кожному кроці подзвякує на ремені (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 306); Кінь подивився скоса, наставив вуха, але далі хрумкав молоденькою соковитою травицею (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 575); — 1 де він є? — запитав зацікавлено Василько, хрумкаючи зі смаком після далекої дороги кукурудзяний хліб (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 229); Сирота вибрався із задушливої хати, побачив: лежать у траві.. грушки. Підняв, став хрумкати (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 246); Кінь хрумкав овес (Григорій Косинка, Новели, 1962, 95); Покірно збіглися корови і смачно хрумкають траву (Володимир Сосюра, I, 1957, 349); Під ногами хрумкали сухенький хмиз та висхле торішнє листя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47).
Джерела та література
Словник української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. - К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 416.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
