Відмінності між версіями «Хобот»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(455).jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(50).jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Acanthocephala_Rhadinorhynchus.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(46).jpg]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|9PKB8RTG_24 }} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 48: | Рядок 49: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82 | ||
Поточна версія на 10:02, 28 листопада 2018
Хобот, -та, м. 1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы. Вх. Пч. II. 24. 2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. Хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик. Вх. Уг. 273.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Хобот слона
Частина хобота дорослого слона відносно людської руки У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хобот (значення). Хо́бот (лат. proboscis) — довгий придаток голови, наявний у деяких тварин, з яких найкраще відомий хобот слона. Також наявний хобот (або хоботок) у низки комах та червів (акантоцефалів, кіноринхів та інших).
Українське хобот походить від прасл. *xobotъ або *xobъtъ, очевидно утвореного від дієслова *xabiti, *xobiti («висіти»)[1].
Зміст
1 У ссавців
2 У комах
3 У акантоцефалів
У ссавців
У слонів та в деяких тварин ряду неповнозубих наявний видовжений ніс. Вирізняється своєю чутливістю. У слонів хобот здатні рухати в різні сторони близько 5000 м'язів. Хобот служить слону носом, руками, губами і ємністю для води. Ця особлива частина слонячого тіла дуже сильна і гнучка, так що слон здатний валити ним дерева. Водночас він уміє маніпулювати дрібними деталями. Також у слонів кінчик хобота має м'язи добре розвиненої чутливості: ним слон здатен підняти шпильку.
Довжина хобота не перевищує 2,5 метрів, товщина сягає до 30 см. Крім функцій харчування і дотику, хобот відіграє важливу роль у комунікації. Хоботом слони вітають один одного, подають сигнал тривоги, а також старші тварини можуть карати молодших.[2]
У комах У комах хоботок (хобіток) — частина ротового апарату, пристосованого для всмоктування рідкої їжі. Розрізняють смоктальний (метелики), колючо-смоктальний (комар, клопи), гризучо-смоктальний (перетинчастокрилі), лижучо-смоктальний (мухи) ротовий апарат з хоботком.
У акантоцефалів
Хобіток Rhadinorhynchus sp. Наявність у передній частині тіла рухливого хобітка є найбільш примітною особливістю акантоцефалів. Хобіток, як правило, вкритий колючими гачками (звідси і одна з назв акантоцефалів: колючоголові). Хобіток несе загнуті гачки, розташовані у горизонтальних рядах. За допомогою цих гачків акантоцефали прикріплюються до тканин хазяїна. Гачки можуть бути двох або трьох типів. Довші, тонкіші гачки розташовані переважно по всій довжині хоботка, а коротші гачки — біля основи хоботка. Хобіток використовується для пробуравлення стінки кишечника остаточного хазяїна і утримування паразита, поки він реалізує свій життєвий цикл.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82
